У храмах єпархії пройдуть Богослужіння. Зокрема, в луцькому кафедральному соборі Святої Трійці Літургія розпочнеться о 9.00.Як зазначає єпархіальний календар, храмові свята відзначають церкви Преображення Господнього в Луцьку; в селищі Локачі; у селах Зміїнець Луцького районного деканату, Городилець, Сомин Турійського, Крухиничі Локачинського, Рогожани Володимирського районного, Озеро Ківерецького, Бистровиця Горохівського благочиння. 15 років тому (в 2001 р.) засновано храм Апостола Андрія Первозваного в с. Струмівка Луцького районного деканату.
Преображення Господнє є одним із дванадцяти великих свят у році та завжди знаходиться в числі, припадає на Успенський піст або Спасівку, проте цього дня дозволяється споживати рибу, олію та вино.
Подію Преображення описують одразу три Євангелисти – Матфей, Марк та Лука. Ісус Христос, взявши Своїх учнів, Петра й двох братів, Якова та Іоана, пішов із ними на гору Фавор, щоб там помолитися. Під час цієї молитви відбулося дивовижне преображення Ісуса Христа, і учням відкрилася Його слава. Вид лиця Його змінився: воно просяяло як сонце. І стала одежа біла як сніг, заблищала як світло. І зі Старого Завіту постали перед Ним два найбільших мужі: законодавець Мойсей та пророк Ілля. Вони з’явилися у славетному вигляді та розмовляли з Христом про останні дні Його земного життя та про майбутні страждання. Потім раптом стала світла хмара, яка осяяла апостолів, і чути було голос з неба: «Це – Син Мій Улюблений, в якому все Моє благовоління, Його слухайте». Почувши це, учні попадали на землю від страху.
Свято поширилось в усій Східній Церкві з VI століття під назвою Господнє Преображення. З 900 року його святкують у Візантії як Преображення Спасителя. Однак, більш ймовірно, що воно було встановлене в IV столітті. У цей час рівноапостольна Олена, мати Костянтина Великого, звела на горі Фавор храм на честь Преображення Господнього.
Цього дня існує традиція освячувати плоди, оскільки на початку серпня достигають злаки та виноград, які християни приносять до храму на знак подяки Богові. Частину цього врожаю в перші століття християни жертвували для здійснення Таїнства Євхаристії.
До сьогодні ми теж освячуємо всі плоди, які нам дарує природа: яблука, груші, сливи, виноград, тому це свято ще називається Яблучний Спас. Колись до цього часу селяни не їли садовини, бо це вважалося великим гріхом. Особливо суворо дотримувалися цього правила ті, у кого померли діти-немовлята.
