
Мучениці Матрони Солунської (III–IV). Мучеників Мануїла і Феодосія (304). Преподобного Йоана, прозорливого, Єгипетського (бл. 395)...
Зокрема, протягом чотирьох днів першого тижня у храмах єпархії служать Велике повечір’я з читанням і співом Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського. (Слово «канон» у цьому випадку означає особливу мистецьку форму.)
Цей канон служиться тільки в Чотиридесятницю. В першу седмицю (з понеділка по четвер) на Великому повечір’ї його читають частинами, а на Ранній четверга п’ятої седмиці – повністю. Відправу канону на Ранній ще називають «Маріїне стояння», бо під час неї читається житіє преподобної Марії Єгипетської.
Великий покаянний канон складається із 250-ти тропарів і є найбільшим богослужбовим каноном. Він наближає до учасника молитви події Старого й Нового Заповітів. Канон написано від першої особи. Оплакуючи власні гріхи, святий Андрій Критський молитовно зітхає за гріхи всього людства.
Перед нами немовби постають наші гріхи, глибоко пов’язані зі всією історією людства і трагедією взаємин між людьми і Богом. Автор майстерно зобразив великі образи – Адама і Єву, рай і гріхопадіння, праведного Ноя і потоп, Давида, Землю Обітовану й особливо Ісуса Христа і Церкву.
Андрій Критський – великий богослов, проповідник, церковний діяч, родом із Дамаска (Сирія). У чотирнадцять років прийняв чернечий постриг. Згодом став архієпископом на острові Крит (Греція). Крім цього канону, святитель є автором інших, присвячених головним церковним подіям, більшість із яких записано в богослужбових книгах.