З нагоди свята у храмах єпархії пройдуть Богослужіння. Зокрема, в луцькому кафедральному соборі Святої Трійці Літургія розпочнеться о 9.00.Як повідомляє єпархіальний календар, храмові празники відзначатимуть церкви в Луцьку, Ковелі, Цумані, селах Лище Луцького районного деканату, Бахів Ковельського районного та Нові Червища Камінь-Каширського благочиння. Цього дня, 25 років тому (у 1991-му), засновано храм Архістратига Михаїла в Луцьку, а 20 літ тому (1996 р.) відбулося його освячення.
Батьки пророка і предтечі Господнього Івана праведні Захарія і Єлизавета (яка ще й була родичкою Матері Божої) жили в Хевроні, досягли старості й залишалися бездітними. Під час черги служіння Захарії в Єрусалимському храмі йому випала служба жертвувати кадила на вівтарі, що відбувалося два рази на день. Архангел Гавриїл був посланий Богом сповістити йому про народження сина. Небожитель став поруч кадильного жертовника і сказав: «Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і жінка твоя Єлизавета народить тобі сина, і наречеш ім’я йому Іоан...» (Лк. 1:13). Захарія не повірив ангелові й за це був покараний німотою.
Євангеліст Лука тут же оповідає і про благовіщення Пресвятої Богородиці (Лк. 1:26–38). Діва Марія дізналася з уст ангела про вагітність Єлизавети і пустилася у дорогу, щоб відвідати родичку. «Коли ж почула Єлизавета привітання Маріїне, заграло дитя в утробі її, і сповнилася Духа Святого Єлизавета. І вигукнула гучним голосом і сказала: Благословенна Ти в жонах, і благословенний Плід утроби Твоєї! І звідки це мені, що Мати Господа мого прийшла до мене?» (Лк. 1:41–43). Так Єлизавета дізналася, що її тайна відкрита, але водночас і признала в Марії Матір Божу.
І от у благочестивого подружжя, до старості позбавленого розради мати дітей, нарешті народжується син, якого вони випросили у молитвах. На восьмий день, як приписував закон, треба було обрізувати новонародженого та дати йому ім’я. Щодо імені вийшла суперечка. Як правило, давали ім'я діда, щоб продовжити родову ознаку. Проте, зважаючи на похилий вік батька, хотіли назвати новонародженого його ім’ям – Захарія. Тільки Єлизавета не погоджувалась. Німий Захарія попросив воскову табличку і «написав слова: Іоан буде ім’я йому. І дивувались усі. І відразу відкрились уста його і язик його, і він почав говорити, благословляючи Бога» (Лк. 1:63–64).
Коли Іван вийшов на проповідь, то почав людей хрестити водою (звідси ім’я Хреститель), готуючи їх до духовного хрещення. Разом із усіма на берег річки Йордан прийшов і Христос, Якого Іван охрестив у воді. Продовжуючи своє служіння Богу, він безстрашно викривав гріхи не тільки серед простолюду, але й серед царствених осіб, за що цар Ірод укинув його до темниці. На день народження Ірода Соломія, дочка Іродіади, попросила в подарунок за свій танець відрубану голову пророка. І отримала її на блюді... Так мученицьки скінчилося його життя. Він є останнім із пророків Старого Завіту та першим – Нового.
Цей празник завжди в числі, у днях Петрового посту, але не належить до дванадцяти великих річних свят.
Проте у нашому народі ще й донині подекуди залишаються рештки тих язичницьких вірувань, що були до хрещення Русі. Але ми не повинні забувати, що православні відзначають не Івана Купала (Купало – це поганський божок), а Івана Хрестителя.
