З нагоди торжества у храмах єпархії пройдуть урочисті Богослужіння. Зокрема, у луцькому кафедральному соборі Святої Трійці Літургія розпочнеться о 10.00.Як повідомляє єпархіальний календар, храмові свята відзначають Вознесенські громади в Горохові, Любешові, Устилузі Володимирського районного деканату, селах Рокині, Оздів Луцького районного, Заболотці Іваничівського та Козлиничі Маневицького благочинь.
Цього дня 15 літ тому (2001 р.) освячено церкву Святителя Миколая Чудотворця в Камені-Каширському.
Вознесіння Господнє належить до дванадцяти найбільших свят у році й безпосередньо пов’язане з Воскресінням Христовим, тож ніколи не в числі. Відзначається на сороковий день після Великодня, завжди в четвер.
Згідно із Новим Завітом, Вознесіння Господнє – день, коли Ісус вознісся на Небо і сів «праворуч Отця». Спаситель явився Своїм учням у Єрусалимі та звелів чекати зішестя Святого Духа. Він піднявся з учнями на гору Єлеонську, де благословив їх і вознісся.
У Святому Письмі розповідається, що востаннє Христос промовив Своїм ученикам: «Мир вам!», а потім дав настанову: «Ідіть і навчайте усі народи, хрестячи їх во ім'я Отця і Сина і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я заповів вам, і Я перебуватиму з вами по всі дні аж до кінця віку».
Свідками Вознесіння Христового були Богородиця й апостоли, про що розповідається у Євангеліях від Марка та Луки, Діяннях святих апостолів.
Джерела трьох перших віків нічого не говорять про цей празник. Імовірно, його святкували тоді разом із Зішестям Святого Духа. А вже в IV ст. це торжество стає загальнознаним. Празник Вознесіння звеличили своїми проповідями Божі угодники Йоан Золотоустий, Григорій Нісський, Епіфаній Кіпрський, Лев Великий й інші. У IV ст. рівноапостольна цариця Єлена поставила храм у честь цього празника на місці Христового Вознесіння.
