Архієрей – про Різдво, священнослужителів та нові ідеї
Про те, що турбує мирян, розповідав митрополит Луцький і Волинський Михаїл у черговій телепередачі «Духовна абетка» на «12 каналі» (12kanal.com).
Світ святкує Різдво 25 грудня. Але як би ми цей день не назвали: католицьке, православне чи по-іншому, це – день народження Ісуса Христа. Для когось він настає 25 грудня, для когось – 7 січня. Люди святкують тоді, коли їм зручно. Перші християни встановили дату 25 грудня. Щоразу більше православних долучаються до святкування Різдва саме цього дня. Але нікого не можна примушувати і потрібен час. Дуже важливо правильно підготуватися до народження Спасителя – прославити цей день, бо важлива не дата, а підготовка. У вірян святковий настрій розпочинається від Миколая, коли запалюють ялинку. А 25 грудня традиційно йдуть до храму.
Про тих, хто переконаний, що щастя в грошах, владика зазначив: загалом «щастя – це піднесений стан душі в певному проміжку часу». Людина щаслива тоді, коли перед нею не стоїть питання, чи має вона гроші. Суть у тому, що «усе мені дозволено, та не все корисне; все мені дозволено, та ніщо не повинне володіти мною» (1 Кор., 6:12). Чим більше їх маєш, тим більше від них не повинен залежати, бо це – «оренда»: у цьому світі нам насправді нічого не належить.
Керуючий єпархією розповідав, чим відрізняється ПЦУ від УПЦ (МП), про перехід громад на Волині. Зокрема, після надання Томосу близько ста тридцяти волинських парафій возз'єдналися з Православною церквою України.
Владика має ідеї щодо життя церкви та вірян на багато років уперед, складає плани поступового вирішення питань. Розповідав і про Почесного Патріарха Філарета, якого не забуває вітати.
На запитання, чи Православна церква є консервативною, архіпастир відмітив, що вона є непохитною у вірі та догматах і якогось модернізму стосовно цього в ній не може бути. Можуть дещо змінюватись обряди, іконопис, піснеспіви тощо. Взагалі, якщо хтось хоче щось змінити, повинен, насамперед, змінитися сам.
Чому дехто зі священників не відповідає своєму сану? Владика зазначив, що до храму йдуть грішники, які мають вийти з нього святими. Тож ми йдемо до нього, щоб позбутися гріха. Інколи, опускаючись, щоб підняти грішника, душпастир опускається й сам. Не всі можуть піднятися і не всіх можна підняти. Тому священник у деяких моментах може не відповідати статусу, який він узяв на себе. У тому сила молитви і єдності церкви, що вона допомагає і вірянам – із грішників стати святими, і священникам – бути справжніми пастирями й поводирями. А про дорогі автомобілі панотців архієрей зазначив: «Хто вважає священника вкрай заможним, нехай направляє своїх дітей у Волинську православну богословську академію на навчання».
У церковних крамницях ціни, переважно, визначаються громадою, каже керуючий єпархією. Утримання храму потребує певних затрат. І за комфортні умови також потрібно платити. Але якщо в якоїсь людини, яка неплатоспроможна в даний момент, немає коштів, священник повинен її прохання виконати безкоштовно.
Митрополит мріє бачити більше людей, які усміхаються, – радісних, упевнених, щасливих.
Цей та всі інші випуски програми «Духовна абетка» – на нашому сайті, в розділі «Відео».
