6 листопада – Димитрівська поминальна субота

«Димитрівською» називається вона тому, що її проводять перед особливим ушануванням великомученика Димитрія Солунського.

У 1380 році на Куликовому полі московський князь Димитрій Донський здобув перемогу над ординцями. І, звершивши поминання загиблих ратників, запропонував Церкві творити спомин убитих воїнів у суботу, перед днем свого ангела (8 листопада). Згодом перестали поминати лише військовиків, і ця субота стала всезагальною (таких протягом року – шість).

У дні поминання спочилих до храму передають записки та пом’яники з іменами покійних родичів. При цьому належить пам’ятати, що до них можна вносити імена тільки православних. За нехрещених, а також самогубців потрібно молитися вдома чи над їхніми могилами.

Цієї суботи будемо просити Бога за померлих отців і братів, за всіх загиблих воїнів, за безвинно убієнних не тільки в далекі часи, а й теперішні, за всіх одвіку спочилих православних християн. Зокрема, в луцькому кафедральному соборі Святої Трійці Божественну літургію з панахидою очолить митрополит Луцький і Волинський Михаїл. Напередодні, у п’ятницю ввечері, у храмах служать акафісти за спочилих.

Ми запалюємо під час молитви свічку – символ нашої полум’яної віри. Корисним є в пам’ять про померлого жертвувати на церкву, подавати милостиню з проханням помолитися за небіжчика.

Але жертва на церкву – не тільки гроші. За благочестивим звичаєм, на поминальні столи у храмах вірні кладуть хліб, крупи, печиво, фрукти, цукерки, борошно і т. ін. Це треба залишити в Божому домі: споживаючи принесене, священнослужителі й ті, кому вони передають пожертву, творять поминання.

Усі події 6 листопада за єпархіальним календарем – ocь тут.