22 травня – Миколая

Цього дня особливо вшановуємо св. Миколая Чудотворця з нагоди перенесення його мощей із міста Мири Лікійські до міста Барі (народна назва – Весняного Миколи).

В XI ст., коли Італія була роздроблена, велася боротьба за християнську спадщину колись єдиної Римської імперії. Від неї залишилась тільки східна частина, Візантія, та й та зазнавала ворожих нападів. Мусульманські війська взяли місто Мири у провінції Лікія (тепер Туреччина), в якому був похований святитель Миколай. Вони грабували та вбивали мешканців, знищували храми, ікони, книги, могили. Плюндрування обурювало християн, особливо переймалися останками святителя. Тож вирішили врятувати їх.

Угодник явився уві сні пресвітеру італійського міста Барі й заповів перенести свої мощі туди. Усі християни, що тут мешкали, зраділи цьому. Вони відправили знатних людей та священників до міста Мири, ті віднайшли раку (оздоблену скриньку) зі святинею та перенесли її на корабель. З-поміж тих, хто тримав і торкався раки, багато зцілилося. Процесія прибула до Барі, горожани врочисто зустрічали судно. З великою пошаною наступного дня реліквію перенесли до храму Святителя Йоана Предтечі.

А через три роки вдячні мешканці спорудили на цьому місці величний кам’яний храм на честь Святителя Миколая Чудотворця і встановили в ньому золоту раку. Нетлінні останки перенесено до новозбудованої церкви і покладено біля вівтаря.

Відзначення цієї події встановлено в нас як свято за митрополита Київського, Галицького і всієї Русі Йоана ІІ (1503–1507 рр.).

Престольний празник відзначають парафії в селах Жидичин Ківерецького, Колодежі, Скірче Горохівського, Городище Перше, Городок Луцького районного, Журавичі Цуманського благочинь.

Усі події 22 травня за єпархіальним календарем – ось тут.