Страсний тиждень
Дев’яти мучеників кизицьких: Феогнида, Руфа, Антипатра, Феостиха, Артеми, Магна, Феодота, Фавмасiя i Филимона (286–299). Преподобного Амфілохія Почаївського (1971)...
Разом із високопреосвященним молилися: декан протоієрей Андрій Сидор, настоятель і благочинний Сенкевичівського округу протоієрей Богдан Яким, інше духовенство.
У проповіді архієрей зазначив: Пасха Христова – це, насамперед, вияв великої любові Бога до людей. Інколи ми сумніваємося, чи любить нас Творець, особливо під час труднощів. Тож не маємо сумніватися! «Якщо Христос постраждав за нас, то як Він може нас не любити?» – наголосив владика. Тому це свято укріпляє нас у вірі, бо Господь нас полюбив і відкрив двері до Раю. Спокусливих думок буває багато, тому треба посилатися на Євангеліє, бо без волі Божої не діється нічого (Мф. 10:29). Всевишній часто посилає нам різні випробування задля нашого вдосконалення, щоб увійшли до Царства Небесного. А за гріхи попускає випробування задля переосмислення свого життя і навернення.
Кожна людина має свободу вибору: йти до храму чи не йти, бути чи не бути зі Всевишнім. І наслідки цієї свободи різні. Благодатним є шлях, коли, маючи свободу, сам ідеш до Бога.
Стосовно Пасхи архіпастир розповів, що це – жертвоприношення. Адже в кошики ми кладемо плоди своєї праці, які приготували з молитвою. Їжу повинні споживати завжди молячись і разом правильно харчуватися. За словами апостола Павла, «усе мені дозволено, та ніщо не повинне володіти мною» (1 Кор. 6:12).
На завершення владика закликав більше любити свою віру, землю, батьків, ближнього, Вітчизну, жити в мирі, любові та злагоді.
Благословенними грамотами владика нагородив активних парафіян.
Як розповів о. Андрій, церковця постала на місці, де «за совєтів» енкаведистами було закатовано молодих дівчат. 2011 року мешканці селища побачили диво: у центральному сквері на зрубі дерева проявився знак хреста. Тож там у пам’ять про цю подію вирішили побудувати каплицю, яку завершили 2017 року.