Митрополит Луцький і Волинський Михаїл очолив Божественну літургію в храмі Архістратига Михаїла цього села Горохівського деканату, де парафія ввійшла до Православної церкви України, з нагоди тридцятиліття віднови Божого дому.
Привітавши зі святом, владика зазначив, що єднання навколо євхаристії – це найбільша радість. Споживаючи смачну їжу, не завжди думаємо про Бога. Причащаючись, не завжди усвідомлюємо, що це – момент освячення, нашого єднання з Христом. Адже тієї миті самі стаємо святими й здоровими, і такий стан залежить від нашої волі.
Зустрівши людину, маємо усвідомити, що перед нами – образ Божий, і ставитися до неї відповідно. Те, що робимо ближнім своїм, те ж робимо Ісусові Христу. Християнин повинен наближатись до Бога, щоб бути щасливим, наголосив керуючий єпархією.
Разом із високопреосвященним молилися: декан протоієрей Андрій Сидор, настоятель протоієрей Ярослав Музичук, інше духовенство благочиння.
Церковними відзнаками, зокрема, орденом «За заслуги» архіпастир нагородив о. Ярослава, медалями – жертводавців Миколу Віктовича та Борислава Слюсарчука (старосту), благословенними грамотами – добродійника Олександра Спященка, псаломницю Світлану Юхимчук, інших активних парафіян, які потрудились на благо церкви.
Опісля митрополит освятив три нових куполи (центральний і два менші), які придбали завдяки жертводавцям. Було зачитано молитву на оновлення храму з окропленням його освяченою водою.
Дерев'яну церкву в Миркові побудовано в першій половині XVIII ст. Тризрубна, має дві прибудови: присінок і ризницю. З півночі від церкви знаходиться дерев'яна двоярусна дзвіниця. Тоді до парафії належали села Лемешів і Верхостав (тепер частини Миркова). У 1961 року святиню закрили, але завдяки одному доброчинцеві її вдалося зберегти (приміщення використовувалось як музей). Після ремонту її заново освятили і в 1991 році на свято Собору трьох святителів відновили богослужіння. Церква є пам'яткою архітектури і містобудування Волинської області.
