
Преподобного Сави Освяченого (532). Мученика Анастасiя. Преподобних Кирiона, ченця, та сина його Захарiї, єгиптян (IV)...
Митрополит Луцький і Волинський Михаїл у перший раз очолив Божественну літургію в парафії Різдва Пресвятої Богородиці цього села Маневицького деканату з нагоди 20-літтяосвячення і відкриття храму.
У проповіді керуючий єпархією привітав присутніх зі святом і зазначив, що «ми сьогодні зустрілися лицем до лиця». Коли дитина чогось очікує, вона перебуває у тривозі, а отримавши очікуване, змінюється, преображається. Тож ця перша зустріч із правлячим архієреєм нехай стане саме такою.
Коли двоє-троє збираються у ім'я Господнє, то це, як сказано в Євангелії, зустріч із Богом. Тих, хто подолав шлях крокування до істини, є набагато більше. Ісус прийшов у цей світ викупити людей від гріха. Він прийшов спершу до євреїв, бо їм був даний Закон (Боже Слово) для збереження, який вони не зберегли. Але кожен, хто сповідує православну віру, належить до вибраного народу.
Владика нагадав, що не можна говорити, нібито «від мене нічого не залежить». Бо насправді залежить дуже багато. І в очах Божих ми всі важливі: нам дано право на життя, свободу, роботу, віру, надію, любов. Але диявол усіляко намагається нас принизити, зневажити, залякати. Як, наприклад, із коронавірусом. Іще за «совєтів» боролися з церквою, бо в ній навчають, що людина як подоба Божа народжена вільною. А коронавірусом намагаються залякати нас, щоб ми не мали своєї точки зору. На завершення владика вкотре нагадав, щоб ми спочатку навчилися любити себе, а тоді й ближнього.
З високопреосвященним молилися: декан протоієрей Андрій Закидальський, любешівський благочинний протоієрей Юрій Устимчук, настоятель священник Федір Устимчук, інше духовенство Маневицького, Любешівського і Цуманського благочинь.
Церковною відзнакою «За жертовність» архіпастир нагородив жертводавця Сергія Ковальчука, благословенними грамотами – колектив ДП «Городоцький лісгосп» і ряд парафіян, а черговими священничими нагородами – деяких душпастирів, зокрема, настоятеля.
Після літургії панотці служили заупокійну літію біля храму – на могилах священників, які правили в старій церкві.
Як повідомляла інформаційна служба єпархії, Божий дім звели за рік: у 1999-му відбулося закладення першого каменя, а вже в наступному – освячення новобудови.
З лютого 2019 р. парафія в лоні Православної церкви України.