Цього дня, у День хрещення Київської Русі-України, вшановуємо рівноапостольного великого князя Володимира (960–1015 рр.), а три парафії нашої єпархії відзначають престольний празник.Князь Володимир (у хрещенні Василь) був за походженням обрусілим варягом, тобто скандинавом, із династії Рюриковичів. Його мати, князівська ключниця Малуша, походила із київської знаті.
У 988 році князь ухвалив рішення визнати християнство східного обряду державною релігією. (Щоправда, Західна Волинь, Закарпаття були охрещені раніше, не входячи ще до Київської Русі.) Це т. зв. друге, або Володимирове хрещення; першим же вважається хрещення за київського князя св. Аскольда з династії Києвичів, після якого сталося повернення язичництва.
Велике хрещення киян за Володимира було проведено в річці Почайні (можливо, стариці чи протоці Дніпра; нині каскад озер Опечень і струмок). Того ж року, дещо раніше, Володимир – за найбільш відомою версією – був охрещений у місті Корсуні (Херсонесі, тепер частина Севастополя).
Після хрещення Володимир закладав школи, будував храми – спершу в Києві, а згодом і в інших містах. Наприклад, на зведення Десятинної церкви – першого кам’яного православного храму в нашій державі – виділив десяту частину своїх прибутків. Вона не збереглася до наших днів: була зруйнована монголо-татарами в XIIІ столітті та марксистами – у ХХ.
Єдиним храмом Києва, який лишився з тих пір, є Софійський собор. За дослідженнями, початок будівництва припадає на 1011 рік, а завершив спорудження син Володимира благовірний князь Ярослав Мудрий. Софія стала центром Київської митрополії (у складі Вселенського патріархату), звідки світло християнства поширювалося всією Руською державою.
Великий князь Володимир приєднав до Київської Русі Волинь і Галичину (ймовірно, місто Ладомир перейменував на Володимир).
Храмовий празник святкують парафії в Луцьку, Ковелі, с. Тарасове Луцького районного деканату, а ієромонах Димитрій (Франків), клірик луцької парафії Віри, Надії й Любові, – 15-річчя висвяти.
Усі події 28 липня за єпархіальним календарем – ось тут.
