Церковний календар: 7 січня – Різдво Христове
Це свято є одним із дванадцяти найбільших у році. Переддень його називається Святвечором, коли піст особливо строгий. За словами святителя Йоана Золотоустого, Різдво Христове – початок усіх головних церковних торжеств: у ньому мають початок і Богоявлення, і Великдень, і Вознесіння Господнє, а також П’ятдесятниця.
Поява Сина Божого на цей світ сталася в холодну ніч. Марія і Йосиф ішли до Вифлеєма, оскільки за наказом римського імператора Августа в Палестині проходив місцевий перепис населення. Як свідчать давні джерела, юдеїв записували за місцем розміщення родових книг. Марія і Йосиф, далекі збіднілі нащадки царя Давида, жили в Назареті, але походили з Вифлеєма, і там були їхні родові книги. У місті не знайшлося їм притулку через велику кількість людей, тому Немовля з’явилося в печері, у якій було влаштовано стійло для худоби.
Першими, до кого прийшла звістка про народження довгоочікуваного Месії («царя юдейського», як тоді казали), стали пастухи, які в полі були біля свого стада. До них з'явився ангел і приніс благу звістку про народження Сина Божого. Волхвам же – ймовірно, перським звіздарям – сповіщено про цю радісну подію яскравою зіркою (можливо, то було одне з астрономічних явищ, а можливо, йдеться про духовне просвічення). Вони прийшли в печеру і принесли символічні подарунки Немовляті: золото як царю, ладан – як Богу, а смирну – як людині, якій належить померти.
За переказом, ці благословенні дари все життя зберігала Божа Матір. Незадовго до Свого успіння Вона передала їх до єрусалимської церкви. У 400 році візантійський самодержець Аркадій переніс їх у Константинополь, щоб освятити столицю. До його завоювання дари зберігались у скарбницях імператорів. У 1433-му, після захоплення міста, турецький султан Мухаммед II дозволив забрати скарби своїй дружині Маро (Марії), християнці, які вона відправила на Афон.
Цар Юдеї Ірод із великою боязню очікував народження Немовляти, тому що боявся за свій престол. Він наказав волхвам повернутися до Єрусалима і видати місце, де знаходиться Марія з Дитиною. Але волхви, які отримали у сні одкровення, до Ірода не повернулися. Тоді цар видав наказ воїнам оточити Вифлеєм та вбити всіх немовлят (для його кривавої тиранії то не було щось аж надто незвичайним). Солдати вривалися в будинки, забирали новонароджених дітей у матерів і вбивали. За переказами, того дня загинуло більше чотирнадцяти тисяч немовлят (щоправда, історики піддають сумнівам таке велике число). Але Сина Божого вони так і не знайшли. Марії і Йосифу було видіння, що вони негайно повинні покинути Вифлеєм і відправитися в Єгипет. Це вони і зробили в ту ж ніч.
Оскільки першими християнами були євреї, у яких в ті часи не було звичаю святкувати день народження, то й не відзначали Різдво Христове. Адже день народження, за юдейським світоглядом, – «день початку скорботи і страждань». Для них більш важливим був день Пасхи. Але після того як греки та інші народи увійшли в християнські громади, на основі їхніх звичаїв стали відзначати і день народження Христа. Спочатку свято Богоявлення поєднувало дві події: народження і хрещення Спасителя, але з початку VII ст. вони стали відзначатись окремо.
Ані рік, ані день приходу Ісуса в цей світ невідомі: у Новому Завіті йдеться лише про холодний сезон, а народження Спасителя, як відомо тепер, сталось на кілька літ раніше, ніж було визначено в давнину. 25 грудня ранні християни стали празнувати як Різдво, внісши нове наповнення у римське язичницьке свято «народження непереможного сонця», адже в Біблії сказано, що «сонце правди – Христос».
25 грудня 2019 р. з нагоди Різдва Христового за новоюліанським календарем уперше в сучасній Україні митрополит Луцький і Волинський Михаїл звершив службу Божу в луцькому кафедральному соборі Святої Трійці. За словами владики, розпочинати різдвяні святкування можна вже цього дня, акцентуючи увагу не на конкретній даті, а на події про прихід у світ Спасителя та на періоді – від 25 грудня до 7 січня, прославляючи Новонародженого Месію молитвами й колядками.
Усі події 7 січня за єпархіальним календарем – ось тут.
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Управління єпархії
- Капеланська служба єпархії
- Паломницький центр єпархії «Україна»
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Володимирський міський деканат
- Володимирський районний деканат
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Ковельський деканат
- Локачинський деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Любешівський деканат
- Любомльський деканат
- Маневицький деканат
- Нововолинський деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Турійський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Атаманів Петро, протоієрей
- Бабій Назар, священик
- Безкоровайний Олександр, протоієрей
- Беспалов Станіслав, священик
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бойко Андрій, священик
- Бонис Іван, протоієрей
- Борунов Павло, священик
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Ващук Віталій, священик
- Владика Валерій, протоієрей
- Войнарович Роман, протоієрей
- Вонсіцький Роман, священик
- Вронський Олександр, священик
- Гайгель Степан, протоієрей
- Гамера Микола, священик
- Герасимук Петро, протоієрей
- Гой Микола, протоієрей
- Григлевич Борис, протоієрей
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Гусак Андрій, протоієрей
- Деленів Степан, протоієрей
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Добровольський Олександр, протоієрей
- Домарацький Станіслав, священник
- Домбровський Віктор, протоієрей
- Дрозд Володимир, протоієрей
- Закидальський Андрій, протоієрей
- Заторський Іван, священик
- Зеленко Іван, протоієрей
- Зеленько Сергій, священик
- Зінчук Юрій, протоієрей
- Зінько Дмитро, священник
- Іларіон (Зборовський)
- Казмірук Олександр, протоієрей
- Качмар Микола, священик
- Кліцук Павло, протоієрей
- Клочак Василь, протоієрей
- Кобрій Роман, священик
- Кованський Артем, священик
- Колесник Вадим, священник
- Комарницький Володимир, протоієрей
- Константин (Марченко), архімандрит
- Корчинський Олег, протоієрей
- Коць Сергій, протоієрей
- Куліш Олег, священик
- Лазука Микола, протоієрей
- Левковець Іван, протоієрей
- Левочко Михайло, священик
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лисак Богдан, священик
- Лівончук Сергій, священик
- Ліпчик Віктор, протоієрей
- Літвінцов Ігор, священик
- Лозинський Володимир, протоієрей
- Лозовицький Василь, священик
- Лущинський Петро, священник
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Маласпіна Євген, священик
- Манелюк Тарас, протоієрей
- Медвєдєв Сергій, протоієрей
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мельничук Сергій, священик
- Михайлишин Василь, протоієрей
- Михалевич Віктор, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мицько Олег, священник
- Мичко Василь, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Мойсей Роман, священик
- Нестер Роман, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Нецькар Микола, протоієрей
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Олійник Матвій, протоієрей
- Онищук Михайло, протоієрей
- Оринчак Іван, протоієрей
- Пилипець Юрій, протоієрей
- Подолець Володимир, протоієрей
- Присяжнюк Володимир, протоієрей
- Пушко Віктор, протоієрей
- Пшеничка Михайло, священник
- Репіньовський Богдан, священик
- Ротченков Андрій, священик
- Рудь Євген, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Сегет Микола, священик
- Семенюк Іван, протоієрей
- Сех Андрій, протоієрей
- Сидор Андрій, протоієрей
- Сидорук Тарас, священник
- Січкар Сергій, протоієрей
- Скиба Ігор, протоієрей
- Смолярчук Микола, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Старевич Василь, протоієрей
- Стеблина Володимир, священик
- Стеблина Петро, протоієрей
- Третяк Роман, священик
- Труш Володимир, протоієрей
- Удуд Володимир, протоієрей
- Устимчук Анатолій, священик
- Устимчук Юрій, протоієрей
- Фульмес Владислав, священик
- Хімчак Михайло, священик
- Хлопецький Юрій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цап’юк Микола, протоієрей
- Царик Микола, священик
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Чвир Олег, священик
- Черенюк Володимир, протоієрей
- Черенюк Дмитро, священник
- Черенюк Ярослав, священик
- Шак Андрій, протоієрей
- Шийка Назарій, священник
- Шняк Василь, протоієрей
- Шутяк Микола, протоієрей
- Яким Богдан, протоієрей
- Яків (Мільян), ігумен
- Янів Роман, протоієрей
- Янкевич Михайло, протоієрей
- Янчук Василь, протоієрей
- Янюк Петро, священник
- Коць Микола, архідиякон
- Марцинюк Андрій, диякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Бондарчук Андрій
- Гребенюк Віктор
- Лесюк Валерія
- Маласпіна Валентина
- Ротченкова Наталія
- Савчук Лариса
- Тишкевич Богдан
- Шаюк Євген