Цього дня – Зачаття праведною Анною Пресвятої Богородицi, ушанування образа Божої Матерi «Несподiвана радiсть». А в парафії с. Підбереззя Горохівського деканату – престольний празник.Господь, Який втілився для спасіння роду людського, поступово готував для Себе на землі Пречисту Матір Свою – у вибраному потомстві Авраама, в царстві юдейському, в царському племені Давида, у покірливому і праведному сімействі, у високопокірливій і цілком відданій Богу Діві. Праведні Її батьки Йоаким і Анна своїм благочестям перевершували своїх сучасників.
Але Творець бажав випробувати і ще більше прославити угодників, а тому попустив їм безпліддя: бажав, щоб вони через неплідність стали гідним знаряддями Божої благодаті, що діє в немочі людській.
Йоаким і Анна прожили п’ятдесят років у шлюбі й не мали дітей. Безпліддя вважалось тоді серед юдеїв безславністю (адже від бездітних Месія не прийде), і терплячи за це сором від ближніх, праведники не втрачали надії на Всемогутнього Бога. Вони постом і полум'яними молитвами просили Господа звільнити їх від ганьби.
І як колись Сарі, в її глибокій старості, дав Творець сина Ісаака, так Всевишній почув старанні молитви й обітниці праведників і возвістив їм через ангела, що від них народиться благодатна Діва.
Оповідь про зачаття преблагословенної Марії зберігається в Церкві Христовій від самого її початку. На підставі давніх переказів про цю подію блаженний Єронім у IV столітті писав: «Діва Марія, що походила від царського роду, з дому Давидового, народилася в місті Назареті, вихована в Єрусалимі, в храмі Божому. Батько її називається Йоаким, а мати – Анна. По батьковій лінії вона походила з Галілеї, міста Назарета, по матері – з Вифлеєма. Життя праведних батьків було строгим і праведним перед Богом, чесним перед людьми. Все своє майно вони ділили на три частини: одну жертовно дарували на храм Божий і для його служителів, другу – для паломників і бідних, а третину залишали для своїх рідних і собі. У святій любові до Бога і в милосерді до ближніх вони багато років провели, не маючи дітей. Втім, дали обітницю Богу присвятити дитя своє на служіння Йому, якщо Господь їм дасть його».
На великі свята юдеї звершували паломництво в храм Єрусалима. Наближався день Оновлення храму. Тож Йоаким разом з кількома сусідами пішов на прощу. Тоді первосвященником був Іссахар, який знав його. Побачивши Йоакима з жертвою, зневажливо поцікавився, чому бездітний стає разом із батьками. Цим він дав зрозуміти, що дари того, кому Бог судив бути бездітним, не можуть бути бажані Йому.
Засмучений таким викриттям, Йоаким віддалився в пустелю до пастухів своїх стад і не хотів повертатися додому. Не бажав бачитись з сусідами, які були з ним у храмі й чули той докір. У пустелі праведник плакав про своє безпліддя і ганьбу, розчиняючи скорботу молитвою, постом і надією.
Саме в той час, коли він був з пастухами, Анні, що так само розділяла скорботу чоловіка про безпліддя і безчестя, з'явився ангел Господній Гавриїл і сповістив: у них народиться донька Маріам (Марія) і буде благословенна більше від усіх жінок. Звелів їй іти до Єрусалима. Ще повідав, що коли вона дійде до Золотих воріт міста, то зустріне свого чоловіка.
Ангел з'явився також Йоакиму і сказав: «Господь бачить смирення твоє і чує ганьбу безплідства. Бог позбавив тебе можливості мати дітей, щоб народжене було визнане за особливий дар Божий. Анна, дружина твоя, народить тобі доньку, і даси їй ім'я Маріам [давньоєврейською – бажана]. Вона, по обітниці вашій, від дитинства буде присвячена Господові». Ангел повелів і Йоакимові йти до Єрусалима, сповістивши те ж саме.
Праведні прийшли до вказаного місця і зустрілися. Сповнені радості явлення небесного вісника та обнадіяні обіцянкою немовляти, вони принесли подяку Всевишньому. Невдовзі Анна завагітніла й народила Маріам.
Радість у храмі Єрусалимському і подяка Богові стали початком святкування Зачаття. Адже в Діві Марії не тільки її праведні батьки, але і весь світ одержав вірну запоруку спасіння.
До трирічного віку Марія жила в домі своїх батьків, а потім виховувалась при Єрусалимському храмі до повноліття. Незабаром після Її введення в храм старець Йоаким помер. Свята Анна пережила його на два роки.
Церква називає Йоакима й Анну Богоотцями, бо вони були прародичами Ісуса Христа по плоті.
Ікони, присвячені цій події, переважно зображають Пресвяту Діву, що топче ногами змія. Унизу та з боків – Йоаким і Анна з піднятими й молитовно складеними руками, споглядають Божу Матір, Яка ніби витає в повітрі з розпростертими долонями. Під Її стопами – земна куля, оповита змієм, що означає диявола. Є й інші образи, на яких свята Анна тримає на лівій руці Пресвяту Діву в дитячому віці.
Точну дату початку святкування Зачаття Богородиці визначити важко через недостатність записів. Але можна вважати, що це почали робити ще в давні часи, бо всі обставини життя Богоматері для християн були важливі й священні.
Усі події 22 грудня за єпархіальним календарем – ocь тут.
