«Волинські єпархіальні відомості»: весняні мотиви

Тиждень перед Великим постом називається Сирною седмицею, народні назви – Масниця, Масляна. «Звідки виникла традиція святкувати Масницю і як це робити правильно?» – запитує читач. Відповідає священик Андрій Хромяк, кандидат богословських наук. Він розповів про історію Сирного тижня, його особливості, не забув і про риси «національного благочестя» цих днів, сформовані на Русі, – частування млинцями.

Майбутня теща, прибічниця Московського Патріархату, переконала зятя перед Вінчанням охреститися ще раз, бо він був колись охрещений у Київському. А тепер от молодий чоловік сумнівається, чи гаразд учинив. Про це о. Андрій роз’яснює в матеріалі «Чи можна вдруге проводити Хрещення?»

Лариса Обухович у рубриці «Волинські ікони» розповідає про дивовижне явище, втілене в образі п’ятнадцятого століття «Спас у славі» з села Пілганів. Річ у тім, що елементи т. зв. ісихастської ікони почали формуватись у Візантії, однак повноти цей мистецький феномен набув саме на Волині.

Коли надходять шевченківські дні, тобто 9 і 10 березня, люди знову звертаються до спадщини Кобзаря. Проте є в його доробку твори, котрі не в усьому відповідають церковному вченню. Найбільше критики з боку Церкви звучить щодо поеми «Марія» та вступу до неї («Во Іудеї во дні они...»). Чому? Про це розповідає літредактор інформаційно-видавничого центру єпархії, член Спілки християнських письменників України Віктор Гребенюк.

Люди люблять читати художні твори на православні теми. На жаль, у нашій Церкві літературно-художня творчість поки що слабко розвинута. Не дуже розвинута й музична культура в різних сучасних стилях. Тому оповідка «Пісні небожителів» Наталії Добжанської, члена цієї ж Спілки, читається з цікавістю: як один побожний текст залунав і з уст церковного хору, і гурту підлітків-реперів.