Страсний тиждень
Дев’яти мучеників кизицьких: Феогнида, Руфа, Антипатра, Феостиха, Артеми, Магна, Феодота, Фавмасiя i Филимона (286–299). Преподобного Амфілохія Почаївського (1971)...
Виголошуючи проповідь на завершення богослужіння, архієрей підкреслив, що потрібно поспішати жити і творити добрі діла. Адже ніхто не знає, коли Господь покличе кого до себе. І тоді Господь зважатиме на тебе за молитвами рідних і близьких, друзів. Усі, для кого ти творив добрі справи, пам’ятатимуть про тебе й молитимуться.
Також владика зазначив: «Ми прийшли не лише, аби провести Олексія в останню дорогу. Ми прийшли зі словами вдячності до людини, яка була дійсно слугою народу й працювала на благо лучан, піклувалася про майбутнє нашої нації».
Крім родини, у відправі взяли участь багато інших мирян – представники влади, громадськості, небайдужі лучани. Поховали спочилого на цвинтарі у с. Городище Луцького районного деканату.
Олексій Веремійчик народився 9 червня 1984 року в Луцьку. У 2007 році закінчив Національний університет «Львівська політехніка» й отримав вищу освіту за спеціальністю «Прикладна лінгвістика». З 2008 по 2014-й був головним спеціалістом, завідувачем сектора аналітично-інформаційної роботи та прогнозування Відділення національної служби посередництва і примирення у Волинській області. З 2014 року – начальник відділу у справах сім'ї та молоді Луцької міської ради, з 2017-го – директор департаменту сім'ї, молоді та спорту міськради.
35-річний посадовець загинув 12 жовтня під час риболовлі на озері Люб’язь на Любешівщині. Сильний вітер, що зірвався, перекинув човен із рибалками. Трьох чоловіків урятували, а Олексія шукали майже п’ять днів. Тіло знайшли на дні приблизно на тому ж місці, де вони й перекинулися.