
Мучеників у Мелитинi: Ієрона, Ісихiя, Никандра, Афанасiя, Маманта, Варахiя, Калиника, Феогена, Никона, Лонгина, Феодора, Валерiя, Ксанфiя, Феодула, Калимаха, Євгенiя, Феодоха, Острихiя, Єпифанiя, Максимiана, Дукитiя, Клавдіана, Феофила, Гiгантiя..
Напередодні Великого посту в храмах єпархії пройдуть богослужіння за померлих. Зокрема, в луцькому кафедральному соборі Святої Трійці Божественну Літургію о 9.00 з панахидою очолить митрополит Луцький і Волинський Михаїл.М’ясопусною ця субота називається тому, що вже за день, із понеділка, припиняється вживання м’яса і залишається один тиждень – Масляна, Масниця – до початку Великого посту.
Присвячуючи неділю м’ясопусну нагадуванню про Страшний суд Христів, Церква клопочеться не тільки за всіх нині живих, але й за всіх, одвіку спочилих, зокрема за померлих раптовою смертю. Святі отці узаконили чинити поминання всіх померлих, оскільки нерідко трапляються нещасні випадки: люди гинуть на морі, у горах, від голоду, вогню, на війні. Не всі з них згадуються на заупокійних молитвах поіменно, тому в храмах здійснюють це загальне, вселенське поминання, щоб ніхто не був позбавлений молитов Церкви.
Подавати в записках потрібно імена тільки тих померлих, які охрещені в Православній Церкві й до смерті залишалися її членами. Про охрещених в інших конфесіях, нехрещених та самогубців треба молитися вдома чи над їх могилою.
Корисно в пам’ять про померлого жертвувати на храм, подавати милостиню з проханням помолитися за покійного. Але жертва на церкву – це не тільки гроші. Древні християни приносили на могили померлих хліби і вино. Цей благочестивий звичай дійшов до наших часів. На поминальні столи приносять коливо, хліб, крупи, печиво, фрукти, цукерки, борошно і т. ін. Те, що принесено у храм, треба залишити на столі: споживаючи принесене, священнослужителі й ті, кому вони передають цю пожертву, творять поминання.