Пасхальний тиждень
Праведного Йова Багатостраждального (бл. 2000−1500 до Р. Хр.). Преподобного Йова Почаївського (1651)...
У проповіді архіпастир розтлумачив вчинки блудного сина через призму сучасності. Він зазначив, що потрібно дивитись у корінь проблеми. Не власне те, що син виявив бажання забрати майно, яке йому по праву належить, та розпорядитись ним на свій розсуд. Проблема в іншому: склались такі обставини в сім'ї, що син просто взяв речі й пішов. Переводячи це в сучасну площину, владика говорить: «Немає відчуття сім’ї, а є лиш поняття „я“, „еґо“: я сам, я сам живу, як хочу, – як ось цей блудний син. „еґо“ призводить до неправильного розуміння, що таке сім’я, що таке вірність, що таке родина…»
Високопреосвященний закликав розмірковувати не стільки про дію цього блудного сина (пішов, розтратив, покаявся, повернувся), скільки про нас самих: а які наші моральні устої в наших сім’ях. Найбільшою проблемою владика вважає, що гріх стає «нормою»: «Ми кажемо – хай поживуть, хай побудуть, [потім розпишуться]. Чи, наприклад, молоді люди: хай поїде відпочине на море з дівчиною. Ну що ж вони на цьому морі будуть робити? Знаєте ж? Знаєте. Проти плоті важко встояти. Думаєте, що вони там будуть ранкові й вечірні молитви читати?.. Не треба жити ілюзіями!»
Наостанок владика дав пораду: «Якщо ви хочете мати здорових онуків, не грішіть самі й не потурайте гріхам своїх дітей!»