Цього дня особливо вшановуємо апостола Филипа (Пилипа), це також заговини на Різдвяний піст (Пилипівку), а в однієї парафії в Луцьку – храмове свято.Филип був обраний Христом одним із дванадцяти апостолів. Він згаданий у всіх чотирьох Євангеліях та Діяннях апостолів.
Святий народився у місті Віфсаїда в Галілеї, був земляком інших учнів Христа – Петра й Андрія. Глибокий знавець Священного Писання, він ще з юних років очікував приходу Месії, правильно розуміючи зміст пророцтв. Филип став учнем Господа, повіривши Його Слову.
Після воскресіння Христового апостол проповідував слово істини в Галілеї, де воскресив немовля на руках у матері. Завдяки місіонерству Филипа чимало юдеїв Греції навернулись до віри Христової. Це не сподобалось місцевим фарисеям, і за їх доносом із Єрусалима прибула делегація книжників із наміром звинуватити й осудити апостола. Точилася суперечка, юдеї почали хулити Ісуса Христа і спробували вдарити апостола. Святий Филип викрив брехнюфарисеїв – і ті раптово осліпли, а після його молитви зір кривдників так само раптово відновився. Багато із місцевих, побачивши силу Господа, що проявилася так явно, увірували.
Полишаючи Елладу, апостол Филип поставив єпископа місцевої християнської громади. Із Греції вирушив у місто Азот, де прославився чудесним зціленням Харитини, сліпої доньки Нікокліда, який унаслідок цього прийняв хрещення.
За даними істориків, одним із вірогідних місць проповіді святого Филипа була також Скіфія, тобто територія сучасної України. Втім, де б не був апостол – в Азоті, Ієраполі Сирійському, Малій Азії, Місії, – скрізь слово правди зустрічало войовничий супротив. Филипа, його сестру Маріамну, апостолів Варфоломія та Йоана Богослова, котрі теж проповідували у країнах Азії, не один раз ув’язнювали, били камінням, виганяли із поселень. В Ієраполі місцеві юдеї підпалили дім чоловіка, який прихистив у себе цих подорожніх, самого Филипа ледь не вбили. Учень Христа смиренно стерпів знущання. Залишаючи місто, він іменем Господа воскресив юнака Феофіла і зцілив усохлу руку градоначальника Аристарха, якою той замахнувся на місіонера. Багато ієрапольців тоді навернулося до істинної віри.
Одне з міст, де проповідували ученики Спасителя, славилося язичницьким храмом, що був присвячений плазунам. Там жило безліч змій і т. зв. єхидна, яку боготворили місцеві жерці. Силою молитви Йоан Богослов умертвив отруйну потвору, а Филип зцілив тих, кого покусали змії.
Улюблений учень Христа поніс світло Його проповіді далі на Схід, а з Филипом та його сестрою залишився Варфоломій. Апостоли проповідували днями й ночами, щоб навернути побільше людей. Передання зберегло нам ім’я чоловіка Стахія, який прозрів після молитов учнів Христових.
Містяни дуже потерпали від укусів змій; дружина правителя, яку теж ужалив отруйний плазун, наказала принести себе до Стахієвого дому й отримала подвійне зцілення: тіла від отрути і душі – від язичницької облуди. Вона, потай від чоловіка, охрестилася. Розлючений Анфіпат, дізнавшись про вчинок дружини, наказав стратити пришельців. Для смерті жерці вибрали розп’яття на хресті. Терплячи страшні муки, Филип молив Господа, щоб Він був милосердний до його ворогів, відпустив їм гріхи і просвітив їх духовні очі світлом Своєї істини. Коли ж кати виконали наказ, стався землетрус – і деякі присутні на судилищі провалилися в щілину, що утворилась у землі. Перелякані городяни почали вимагати зупинити страту і зняли апостола Филипа із хреста, однак він уже спочив. Громада новонавернених християн із почестями поховала Филипа.
У 2011 р. під час археологічних розкопок на південному заході Туреччини у фортеці Памуккале, серед руїн древньої церкви, вірогідно, було знайдено могилу цього апостола. Професор Франческо Андріа стверджує, що про історичну достовірність свідчать облаштування гробниці та написи на ній. А мощі угодника перенесено до Рима ще у 560 р., де вони покояться і нині.
Після дня вшанування пам’яті святого Филипа розпочинається Різдвяний піст.
Усі події 27 листопада за єпархіальним календарем – ocь тут.
