19 січня – Хрещення Господнє
З нагоди свята у храмах єпархії пройдуть Богослужіння. У луцькому
кафедральному соборі Святої Трійці, зокрема, Літургія розпочнеться о 10.00.
Як зазначається в єпархіальному календарі, 25 літ тому (у 1991 р.) цього дня освячено храм Різдва Пресвятої Богородиці в селі Новий Загорів Локачинського деканату.
19 січня Православна Церква святкує Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, або Богоявлення. Це велике дванадесяте неперехідне свято. Його встановлення відноситься ще до апостольських часів. Древня назва – Феофанія, що означає Богоявлення. 18 січня – строгий піст.
Тридцять років Ісус Христос жив у Назареті зі Своєю Пречистою Матір’ю і старцем Йосифом. Потому Він прийшов на Йордан, щоб охреститися.
«І сталось у ті дні, прийшов Ісус із Назарета галилейського і хрестився від Іоана в Йордані. І коли виходив з води, зараз же побачив Іоан небеса, що розкривалися, і Духа, Який, мов голуб, сходив на Нього. І голос був з небес: Ти Син Мій Улюблений, в Якому Моє благовоління» (Мк. 1:9–11). Про це, до речі, свідчать усі чотири Євангелія.
Після хрещення Ісус явив Себе світу як Христос, Син Божий. Богоявлення відкрило нам велику Божественну тайну Святої Тройці.
Чому ж цей день називається Богоявленням? Тому, що Христос став відомим для всіх не тоді, коли народився, а коли хрестився. Про це говорить Іван Хреститель: «...Той, Хто послав мене хрестити водою, сказав мені: на Кому побачиш Духа, Який сходить і перебуває на Ньому, Той хреститиме Духом Святим» (Ін. 1:33).
У пам’ять про те, що Спаситель Своїм хрещенням освятив воду, звершується водосвяття: напередодні Богоявлення вода освячується в храмах, а в сам день – у водоймах. Святитель Йоан Золотоуст так говорить про це торжество: «...Всі, почерпнувши води, приносять її додому і зберігають увесь рік; і відбувається явне знамення: ця вода у своїй сутності не псується протягом довгого часу, а залишається свіжою, начебто тільки що взятою з джерела».
Богоявленню передує навечір’я, служіння якого схоже на чин навечір’я Різдва (Великі царські часи, Літургія з Вечірньою). В кінці Відправ звершується перше освячення води, яка по-грецьки називається «агіасма», тобто «велика святиня».
У сам празник вода освячується в хрестоподібній ополонці – «йордані». Біля неї, за змогою, з льоду роблять хреста заввишки до 2 м. Ходу для освячення води на природних водоймах називають «хресним ходом на Йордан». Після молитви віруючі омиваються водою, декотрі купаються в ній, беруть із собою з вірою, що вона чудодійна.
Водохресна вода має бути в домі кожного православного християнина. Її зберігають здебільшого біля ікон; уживають переважно натщесерце.
