
Апостола Юди, брата Господнього по плоті (бл. 80). Мученика Зосими (ІІ). Преподобного Паїсiя Великого (V). Преподобного Йоана, пустельника (VI). Преподобного Паїсiя Хілендарського (XVIII, Болг.)...
У відправі взяли участь: канцлер єпархії протоієрей Микола Цап, намісник обителі ігумен Святополк (Канюка) з братією, духовенство кафедрального собору Святої Трійці, викладачі та студенти Волинської православної богословської академії, представники інших конфесій, очільники місцевої влади, громадськість.
Сьогодні ми згадуємо той час, коли панувала інша система цінностей, яка породила державу без Бога, сказав у слові владика. Ця система визначала людей, як біомасу. Тоді як віруюча людина ставиться до іншої як до образу і подоби Божої, ставиться з милосердям, шаною і повагою.
Високопреосвященний нагадав причини, чому українці в своїй історії мають стільки трагічних сторінок, закликав робити правильні висновки й гуртуватися в захисті України від російського агресора, який нині продовжує злодіяння комуністичного режиму.
Напередодні, 11 жовтня, у монастирі лучани прощалися з невинно вбитими. Декан протоієрей Михайло Онищук та інші душпастирі обласного центру ввечері протягом чотирьох годин правили заупокійні літії. Розстріляних окупантами вшановували вихованці ВПБА, представники влади, інші небайдужі віряни.
Перед служінням чину похорону в монастирському храмі Новомучеників і сповідників ХХ століття декан монастирів єпархії архімандрит Константин (Марченко) разом із монахами у священному сані провів Божественну Літургію.
У перші дні після нападу гітлерівської Німеччини на Радянський Союз органи НКВС одержали наказ знищити всіх в’язнів у тюрмах Західної України. Луцька тюрма, яка знаходилась у колишньому монастирі бригідок, на жаль, не стала винятком.
Довгий час не вдавалося знайти місцезнаходження останків. Одне місце археологи виявили в червні 2017-го перед брамою теперішнього монастиря, в колишній ямі від німецького снаряда. Тут знайшли рештки 107-ми в’язнів.