Тиждень 2-й після Пасхи
Мучениці Гликерiї, дiви, i з нею Лаодикiя, сторожа в’язничного (бл. 117). Перенесення мощей преподобномученика Макарiя, архімандрита Канiвського, ігумена Пiнського, переяславського чудотворця (1688)...
Із приводу чергової річниці знищення органами НКВС в’язнів на початку німецько-радянської війни відбулися скорботні заходи та богослужіння.
Зокрема, в обласному центрі митрополит Луцький і Волинський Михаїл очолив хресний хід та заупокійну літію. Процесія розпочалася від кафедрального собору Святої Трійці й прямувала до місця розстрілу, колишньої тюрми (тепер – Замковий Свято-Архангельський чоловічий монастир).
Високопреосвященний звернувся до присутніх, нагадавши історію. Архієрей зазначив: загибель наших предків – це наслідки керування «перших совітів», яких спочатку радісно зустрічали, адже думали, що вони стануть визволителями. Так само як і німців, і «других совітів». Проте вони не стали визволителями, а навпаки, поневолювали нас.
А все тому, пояснює владика Михаїл, що ми не були вільними самі. Наша душа не була свобідною від чужої ідеології, від гріха. «Якщо ти раб, в душі ти завжди будеш чекати, щоб тебе визволили», – запевняє митрополит. Керуючий єпархією навів приклад про євреїв, які виходили із єгипетського рабства, та пояснив, чому вони так довго ходили пустелею: бо пам’ятали єгипетський хліб, рабську ідеологію, не звільнилися від неї в душі.
Тож ми, які пам’ятаємо радянське рабство, маємо звільнитися від згадки про нього. Ті ж, хто тут загинув, просто бажали бути щасливими на своїй землі. Тому ми повинні полюбити свій край, свою державу. А з іншими – шукати спільні інтереси.
Із владикою за упокій убієнних молилися: канцлер єпархії протоієрей Микола Цап, ректор Волинської православної богословської академії протоієрей Володимир Вакін, інше духовенство, представники різних рівнів влади, громадськість.
Напередодні, у ніч із 22 на 23 червня в пам’ять про невинно загиблих на території Свято-Архангельського монастиря відправили Божественну Літургію. Служба відбулася в рамках акції «Ніч у Луцькій тюрмі».
Розпочалося це дійство із гутірки про «русскій мір», у якій, зокрема, взяв участь намісник чоловічого монастиря Воздвиження хреста Господнього ієромонах Никодим (Смілий). Модератором був ієромонах Димитрій (Франків). Згодом відбулась історична реконструкція останньої ночі в’язнів Луцької тюрми.
Того ж дня у с. Піддубці Луцького районного деканату настоятель місцевої парафії священик Михайло Савка відправив панахиду перед пам’ятним знаком, адже в згаданій тюрмі знищено 17 жителів цього села.