Страсний тиждень
Дев’яти мучеників кизицьких: Феогнида, Руфа, Антипатра, Феостиха, Артеми, Магна, Феодота, Фавмасiя i Филимона (286–299). Преподобного Амфілохія Почаївського (1971)...
З нагоди чергової річниці знаменитого бою в деканатах нашої єпархії відбулися богослужіння та заходи.
Заупокійну літію перед пам’ятним знаком «Героям Крут – борцям за Незалежність України» (вул. Героїв Крут в обласному центрі) очолив митрополит Луцький і Волинський Михаїл. Із ним молилися: духовенство єпархії, УГКЦ, а також представники влади, зокрема, міський голова Ігор Поліщук, та інші небайдужі лучани. Потому учасники поклали квіти та спільно виконали Державний Гімн України.
У слові високопреосвященний зазначив, що нині ми згадуємо особливу подію. Навіть сьогодні, коли стільки людей загинуло від кровожерної московитської руки, події столітньої давнини спонукали нас прийти на це пам’ятне місце. Історія вкотре нагадує нам про жахіття російської агресії. Хоча волиняни ніби територіально далекі від тієї події, але духовно дуже близькі – у ХХІ ст. ми всі як один стали на захист Вітчизни. Тож хай ця молитва буде для нас утвердженням, для інших повчанням, як треба любити Україну. Бо ми можемо бути щасливими лише у вільній незалежній державі, сказав митрополит.
Бій, який відбувся 29 січня 1918 р. біля залізничної станції Крути під Києвом між чотирма тисячами червоногвардійців та чотирмастами студентами, гімназистами й козаками, дозволив затримати ворога на чотири дні. Це дало змогу укласти мир між урядом Української Народної Республіки і державами Четверного союзу. Юні патріоти гідно трималися в нерівному бою, захищаючи українську державність.