Якщо ви бажаєте послужити Богу, виготовляючи проскури, вас чекають у Свято-Василівській обителі, що в Луцьку.Просфори, які випікають тут, використовують для багатьох храмів Волині й не тільки. Та рук сестер не завжди вистачає, аби встигнути скільки необхідно. Тому допомогти можуть і миряни. Зі слів ігумені Анастасії (Заруденець), так можна відновити душевний спокій і найголовніше – послужити Господу.
Просфорня тут діє вже 14 років – як і сама обитель. Монахиня Ольга (Юхта) знає всі нюанси випікання. Добре пам'ятає той день, коли взялася за справу вперше. Каже, спочатку було страшно, бо це дуже відповідально. Але черниці не обирають, чим займатися. «Кожен послух у монастирі є потрібним і благословенним. Усе робиться во славу Божу», – каже сестра Ольга.
Матінка Анастасія теж відповідально ставиться до цієї справи. Адже, каже вона, усвідомлює, що будь-яка просфора може стати агнечною. Агнець – це частинка хліба, яку священник вирізає із просфори. Під час Літургії ця часточка стає справжнім тілом Христа. Саме тому кожну проскурку печуть із трепетом, у тишині, молитві й чистоті.
Просфорню в монастирі її насельниці створювали самотужки. Спершу випікали вручну, нині частина процесу автоматизована, що значно полегшує роботу. За день сестри випікають щонайменше 5 тисяч проскурок. А напередодні великих свят – у рази більше.
Тож якщо ви бажаєте таким чином послужити Богові, звертайтеся в монастирську просфорню (Луцьк, просп. Волі, 2). Більше про це розповідається в телесюжеті на «12 каналі».
