Про це розмірковує головний військовий капелан єпархії протоієрей Михайло Бучак у телепередачі «Духовна абетка» на «12 каналі».
«Сварки існують відколи світ. Про причину їхньої появи можна знайти у Біблії. Сварка зчиняється пихою, тобто гординею. А це означає, що будь-яке джерело сварок – людська гординя», – пояснює панотець. – Коли один із двох вважає себе мудрішим за іншого, не готовий чути другу сторону. Священнослужитель нагадав: оскільки у людини два вуха і лише один язик, то й слухати ми повинні удвічі більше, ніж говорити. А вміння визнати свої помилки – ознака мудрої людини.
«Якщо ми говоритимемо тільки в площині „землі“, то розмова базуватиметься на нашому „его“. Але помолившись разом – посеред нас уже буде Бог. Тоді й конфлікту не буде. Бо Господь – джерело миру, а сатана – джерело розбрату. Якщо ж розмова переросла в конфлікт, то однозначно винні усі її учасники. „Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать“ – це слова зі Святого Письма. Гординя долається смиренням», – зауважує душпастир.
Історично так склалося, що Україна, на превеликий жаль, часто опиняється на межі світових конфліктів. І сьогодні ті інформаційні вкиди, які нам доводиться чути, не мали б бути. На першому місці повинні стояти Бог і Україна, переконаний капелан. З його слів, коли власне «его» вище за все, тоді виникають складні моменти. Розглядати власне «Я» слід у контексті, як краще допомогти Україні. Бо ворог уже опустився нижче тваринного рівня. А ми на своїй землі та з Божою поміччю відстоюємо власне право жити мирно.
Панотець наголошує, що ненависть до людини не змінить її поведінку чи світосприйняття: «Треба використовувати знаряддя Божі: молитва за того, хто порушує заповіді Божі, – це палаюче вугілля на його голову. Пости у фейсбуці не змінюють ситуації. Ми там не чуємо і не бачимо один одного. Це як ніж з-під поли. Корупція так не долається, скільки б ми про неї не кричали… Господь сказав: „все, що з вірою попросите, буде дано вам“».
Говорячи, що мовне питання роз’єднує українців, слід розділити фронт і тил, каже священник. Бо коли воїн на фронті – важливо те, що говорить його серце, а не язик. Кожен, хто пішов захищати Україну, – він українець. А тил асоціюється з тим, що тут мають акумулюватися принципи, які допоможуть зберегти національну ідентичність. Фронт це не те місце, де ми можемо говорити, що „воїни розмовляють російською, то чому в тилу не можна“. Ні, ми маємо поступово трансформуватися в націю, яку нікому не потрібно буде „захищати“, як це робить „умовний путлєр“».
«Диявол – батько брехні. І люди, які на його боці, використовуватимуть і його зброю. Ворог і тоді, і зараз маніпулює на наших слабкостях. А повинна бути єдність. От серед бійців в окопах є ця єдність. Бо ціна розбрату – смерть. Ми маємо їхати на фронт і вчитися цього. В тилу все комфортніше і все не так єдино… Поки грім не вдарить, хлоп не перехреститься. Вдарило – всі хрестяться, не вдарило – всі все забули. У цьому проблема. Мене запитують: „чому Бог нас забув, чому Він такий жорстокий?“ Та ні, не забув. Досвід показав, що люди стають кращими, коли їм вдаряє. Якщо ви ненавидите один одного, обзиваєте, якщо ви забуваєте про Бога, а Україна стає додатком до вашого «Я», тоді починаються проблеми, починаються ракети. Тому відповідь: не Бог не любить нас, а ми не любимо країну, один одного. У нас один вибір – між Богом і дияволом, між любов'ю і ненавистю, між егоїзмом і жертовністю. Коли страшно – ми молимося, а було б ще краще – коли нам добре і тоді ми теж молимося», – каже душпастир.
«Бо де двоє чи троє зібрані в ім'я Моє, там Я серед них», – мовить Спаситель. Де молитва – там ворог не стріляє. Коли поряд Бог – конфліктів не буде. Без Бога – ні до порога. Чому забуваємо мудрість наших предків?
Отець Михайло переконаний: Україну може об`єднати Господь і молитва. Ті, хто на фронті, вони найбільші праведники і потребують великої уваги. Але ще більшої уваги потребують наші вороги, щоб їх ставало все менше. На сьогодні в Україні такий час, коли або чорне, або біле. Напівтонів немає. Ціна цього дуже висока – життя українських воїнів. Полемізувати будемо згодом, після війни, стверджує панотець.
Щоб підтримати наших військових на передовій і тих, хто в тилу за них хвилюється і їм допомагає, з благословення владики Михаїла капелани Волині ініціюють запровадження молитви перед початком навчання в освітніх закладах. «Це об`єднає дітей, підніматиме їхній дух, особливо тих, чиї батьки на фронті… Уявіть, дитина позвонить батькові і скаже, що цілою школою молилися за нього. Молитва „Отче наш“ – спільна для всіх конфесій, молитва за Україну, українське військо, український народ. А результатом буде, дасть Бог, перемога над ворогом», – переконаний військовий капелан.
Він нагадав історію пророка Йони, який за наказом Господа пішов до ворожого міста Ніневія, аби передати слова Божі, що через 40 днів місто буде знищено. І це слово дійшло до царя, який змусив поститися всією країною. За це Всевишній помилував Ніневію.
«Так хочеться, щоб і в нас уся країна молилася. Щоб розуміння гріха було не тільки в тому, що людина буде покарана Богом, бо відійшла від Нього. А щоб, наприклад, той самий корупціонер знав: чим довше він сидить у тюрмі, тим більшою буде застава, щоб він знав, що вкравши мільйон, не вийде з тюрми до кінця життя. От якби вони це знали – вони б не крали… Хочу побажати українцям єдності з Богом, щирої молитви. Усім Божого благословення, перемоги, миру, здоров`я і спасіння», – підсумував панотець.
Програма «Духовна абетка» – спільний проєкт «12 каналу» та єпархіальної телестудії «Собор». Ведуча Марія Вавринюк. Цей, а також усі інші випуски можна подивитися тут.
