Страсний тиждень
Дев’яти мучеників кизицьких: Феогнида, Руфа, Антипатра, Феостиха, Артеми, Магна, Феодота, Фавмасiя i Филимона (286–299). Преподобного Амфілохія Почаївського (1971)...
Головний військовий капелан єпархії протоієрей Михайло Бучак у фейсбуці поділився роздумами, чому Господь допускає страждання в нашому житті.
Із початком повномасштабної російської агресії ворог почав знищувати все: міста, села, мешканців. Але найбільша трагедія, що в нелюдських муках умирали діти, матері – в Бучі, Ірпені… Чому Господь допустив це? «Бог був там, Він брав на Свої руки кожну стражденну душу і відносив її в рай. Чому Він не зупинив ці звірства? Бо в Бога немає інших рук, ніж наші, інших очей, вуст... Він створив нас рівними Йому Самому: Він дав нам свободу вибору. Але люди покинули Бога, – вважає душпастир. – Де було людство, коли вмирав в нелюдських муках Його Син? Чи поцінували ми цю жертву, котру приніс Господь за нас? Концерти, шоу збирали десятки тисяч людей, а біля голгофи в храмах стояли в кращому випадку десятки, просто десятки. Ми не відчули болю Бога, коли на хресті вмирав Його Син. Можливо, хоча б тепер ми зрозуміємо, яку жертву заради нас приніс Господь, зрозуміємо, що без Бога Україна і світ не мають майбутнього. Ворог прийшов на нашу землю не тому, що в нас мало було зброї, а тому, що в нас мало віри…»
Святе Письмо нагадує, щоб любити ворогів своїх. Але ворогів Божих, які перестали бути Його творінням, любити неможливо. Ворожа держава стала на бік диявола і за душі в тій країні відповідає російська демонічна структура, котру помилково називають церквою (РПЦ). В їхню кров уживлено «ген антихриста», тому в них і немає нічого людського. Всі, хто має зв'язок із цією структурою, повинен його перервати, зазначив о. Михайло. Двом богам служити не можна. Це питання нашої безпеки, нашої перемоги. З Богом – обов’язково переможемо!