Пасхальний тиждень
Праведного Йова Багатостраждального (бл. 2000−1500 до Р. Хр.). Преподобного Йова Почаївського (1651)...
В луцькому міському Будинку панахиди 21 січня увечері головний військовий капелан єпархії протоієрей Михайло Бучак служив парастас. Наступного дня о 9.00 провести бійця в останню путь прийшли капелани: протоієрей Андрій Мовчанюк, протоієрей Володимир Труш, священники Михайло Хімчак та Сергій Мельничук.
Похоронна процесія рушила до с. Полиці на Камінь-Каширщину, звідки родом матір небіжчика. Чин похорону очолив військовий капелан, камінь-каширський декан протоієрей Володимир Мицько.
Як розповідав отець Володимир, серце хлопця палало любов'ю до України. Він любив життя, та жити з війною в душі, переживаючи жахіття війни, не міг.
Сергій Денисюк (позивний Сократ) був сиротою, з шістнадцятилітнього віку його виховувала бабуся. На війну пішов добровольцем у травні 2014 року, не закінчивши першого курсу університету. А через рік став свідком страшної події: його побратим Андрій Снітко (позивний Хома) задля порятунку своїх товаришів ліг на гранату. В тому бою Сергій отримав поранення. Цей випадок та всі страхи війни наклали на нього особливий відбиток.
Віддати останню шану бійцеві прийшли його друзі, побратими, посестри, односельчани.