Митрополит Луцький і Волинський Михаїл очолив Божественну літургію в храмі Воздвиження хреста Господнього обласного центру (вул. Данила Галицького, 2).
У день пам’яті праведної Єлизавети Гулевич, меценатки Луцького братства, та відзначення чергової річниці зачислення її до лику святих, з високопреосвященним правили: єпископ Чернігівський і Ніжинський Антоній (випускник нашої духовної семінарії), канцлер єпархії протоієрей Микола Цап, міський декан протоієрей Михайло Онищук, настоятель парафії протоієрей Василь Клочак та інше духовенство.
У проповіді високопреосвященний зазначив, що ми прославляємо святу, яка є великою серед українок. Проживши нелегке життя, вона залишилася вірною своїй вірі, мові, традиціям. Маючи певний статок, опікувалася духовними школами Волині й Києва. І завершила свій земний шлях у Луцьку (Лучеську), забажала бути похованою саме в цій церкві. Це той випадок, коли жінка потрудилась не тільки на сім'ю, а й на громаду. Її життя є прикладом, як треба любити свій край і православну віру. Для нас Галшка Гулевичівна є взірцем жертовності й любові до своєї Батьківщини.
Також слово мали: почесний голова Луцького Хрестовоздвиженського братства Андрій Бондарчук, голова Союзу українок Любов Ганейчук. Завідувач Музею історії Братства Олена Бірюліна, розповідаючи про визначну діячку, відзначила: Галшка була онукою єпископа Луцького і Острозького Феодосія (Гулевича), мала племінника також єпископа і сестру – ігуменю, тож це могло спонукати її до благодійності.
Потому владика очолив заупокійну літію в некрополі (крипті) та освятив саркофаг, у якому зберігаються останки найвідоміших членів Братства, серед яких і св. Єлизавети.
Високу нагороду Православної церкви України – орден Архістратига Михаїла ІІ ступеня – вручено о. Василеві, інші церковні відзнаки – активним вірянам.
Галшка Гулевичівна – знана меценатка Православної церкви, відома фундаторка Київської братської школи, яка після об’єднання з Лаврською школою в 1632 році називалася Києво-Братським колегіумом, а згодом – Києво-Могилянською академією. Опікувалася чернецтвом, була жертводавицею Київського і Луцького братських монастирів до кінця свого життя. Найбільше це помітно протягом луцького періоду. Фундаторка долучалася до діяльності Луцького Хрестовоздвиженського православного братства, заснованого в 1617 році, та регулярно передавала кошти на його розвиток.
Наприкінці життя вона повернулася на Волинь, де народилася. Згідно із заповітом, її поховано в крипті Луцької братської церкви.
У листопаді 2021 р. Священний синод причислив відому діячку XVI–XVII ст. до лику місцевошанованих святих нашого краю як праведну Єлизавету Гулевич. День пам’яті Божої угодниці відзначається 5 вересня.
