П’ятниця
Священномученика Єрофея, єпископа Афiнського (I). Благовірного князя Володимира Ярославовича, Новгородського, чудотворця (1052). Преподобних Елладiя й Онисима, затворників печерських, у Ближнiх печерах (ХІІ-ХІІІ)...
Чорно-біла ікона стала... кольоровою
У маленькому селі на Поліссі оновився 150-літній образ
У селі Підсинівка Старовижівського району сталося диво: ікона Миколая Чудотворця від столітньої давності потемніла, а нещодавно несподівано забарвилася, засяяла і стала ніби щойно намальована. Підсинівка маленьке село, що і на карті його не знайдеш, тут проживає всього близько 170 мешканців, тож, коли сталося таке чудо, про нього заговорили всі селяни. А трапилося це у будинку 86-літньої Ганни Королюк, у якої ніколи у серці і на устах не стихала молитва.
Образ отримала в подарунок
Пара ікон Миколая Чудотворця та Божої Матері для Ганни Павлівни – сімейний оберіг, який має давню історію. Каже, цим образам близько ста п’ятдесяти літ. Уже понад шість десятків років Ганна Королюк береже їх як подарунок від бабці свого чоловіка. Із часом лик святого і блискуча окладна риза потемніли від віку, а сама основа почала розсипатися на порох. Проте тепер образ став світлим і мовби засяяв сам собою. Жінка стверджує, що ризи святителя на іконі були чорно-білими, а тепер зробилися кольоровими. На Водохреще під час окроплення домівки свяченою йорданською водою настоятель місцевого храму Різдва Іоана Хрестителя УПЦ КП Іван Зеленко помітив, що образ святого Миколая став яскравим, наче хтось заново його розмалював. Ікона Богоматері, яка висіла поряд, залишилася без змін. А через декілька днів після освячення облачення на образі Чудотворця оновилося повністю.
– Перед освяченням син Сірожа поробив у хаті хресточки, протер образи, але ніхто навіть чуда оновлення не побачив. Ікони були як завше, – розповідає Ганна Павлівна. – Тіко на Йордана батюшка угледів оновлєніє.
Не задумуючись Ганна Павлівна із сином Сергієм вирішили передати оновлену ікону до місцевої церкви, мовляв, святиню «під спудом» ніхто не ховає, а так більше людей на власні очі побачать диво.
– Біда йде по світу, он тіко глянь в телевізор, то показують єдні лиха. Батько сина вбив, брат на брата йде, убивають єдин другого. А Господь дає чудо, але люди не вірять. Вони колись повірять, але буде пізно, – додає Ганна Королюк. – Хай люди моляться. Ніхто не знає, на що те оновлєніє – на зло чи на добро.
Односельці по-різному поставились до дива. Одні радіють і кажуть, що таким чином Бог подає вісточку про те, що скоро мир та спокій запанує в країні. Інші ж вбачають у цьому засторогу, попередження від Всевишнього.
Село з Божою печаттю
До церкви Ганна Павлівна через погане здоров’я не ходить, але молитву перед образами звершує щоранку і щовечора. Каже, досі промовляє старі пісні та молитви, яких її навчила «неграмотна» хрещена батька. З гіркотою згадує, як у 1943 році, коли їй було всього 12 літ, на її очах забили татка. Відтоді жінка щоночі плаче і просить Господа, «щоб не зазнав ніхто лихої смерті». Ганна Королюк вірить, що через молитви їхнє село отримало Божу печать – оновлення ікони.
Цікаво, що у вересні минулого року на чотири дні до парафії в Підсинівку привезли з Італії мощі святого Миколи Чудотворця. Тоді люд тіснився у храмі, аби вклонитися та помолитися перед святинею. Отець Іван каже, що, можливо, саме сила молитов перед мощами святого Миколая й посприяла оновленню однойменної ікони.
– Диво сталося в звичайній бідній хатині, а не в якихось золотих лаштунках. Саме так Бог показує, щоб ми не розчаровувались у своєму маленькому селі, парафії, а пам’ятали, що Він повсюди з нами, – пояснює чудо душпастир Іван.
Водночас священик переконаний, що це знак, аби люди більше уповали на Господа, а не думали, що царюють на цій землі. Адже таким чином Бог хоче укріпити віру. Наразі оновлена ікона Миколая Чудотворця перебуває в храмі села Підсинівка, і кожної служби всі віряни мають змогу прихилитися та попросити перед святинею благодаті Божої.
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Капеланська служба єпархії
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Маневицький деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бонис Іван, протоієрей
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Вронський Олександр, священик
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Зеленко Іван, протоієрей
- Клочак Василь, протоієрей
- Кованський Артем, священик
- Константин (Марченко), архімандрит
- Коць Сергій, протоієрей
- Лазука Микола, протоієрей
- Левковець Іван, протоієрей
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лівончук Сергій, священик
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Пушко Віктор, протоієрей
- Ротченков Андрій, священик
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Семенюк Іван, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цап’юк Микола, протоієрей
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Черенюк Ярослав, священик
- Шняк Василь, протоієрей
- Коць Микола, архідиякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Гребенюк Віктор
- Савчук Лариса