Це офіційне друковане видання єпархії засновано 5 липня 2004 р. єпископом Луцьким і Волинським Михаїлом, зареєстровано 3 серпня того ж року Волинським управлінням у справах преси та інформації облдержадміністрації, свідоцтво ВЛ № 219.
У 2004–2024 рр. воно виходило щомісяця як газета у форматі А3 спершу на чотирьох двоколірних сторінках, невдовзі на восьми, чотири з яких були повноколірними. Надалі – це щоквартальний журнал у форматі А-4 на 80 сторінках (ідентифікатор медіа R30-02196, рішення Нацради № 1754 від 11.12.2023).
«Волинські єпархіальні відомості» публікують матеріали про діяльність правлячого архієрея, церковні події в нашому краї, подають статті богословського, історичного змісту, висвітлюють різноманітні питання православної духовності. Популярні рубрики: «Ази Православ’я», «Амвон», «Відповідь богослова», «Варто знати», «Волинські ікони», «Єдина Церква», «З церковного календаря», «Зв’язок часів», «Святині Волині», «Пізнаємо Біблію», «Художнє слово».
Видання можна одержувати в храмах єпархії, читати у форматі PDF на цьому сайті. Тут же, у розділі «Статті», виокремлено найважливіші публікації номерів, але слід звернути увагу, що матеріали, які виходили протягом 2005–2015 рр., – на старій версії сайта.
При використанні дописів часопису для публікації в інших ЗМІ посилання на нього обов’язкове. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали або не друкувати їх зовсім. Рукописи не рецензуються і не повертаються.
Редакція
Віталій Клімчук (головний редактор), Віктор Гребенюк (літературний редактор і коректор), протоієреї Віктор Пушко і Віталій Собко, Арсен Гребенюк (верстка). Звернутися можна, скориставшись сторінкою цього сайту «Контакти».
Історія
Раніше на Волині існував попередник із такою ж назвою. У середині 60-х рр. ХІХ ст. за рішенням синоду московитської церкви всі єпархії повинні були мати свої журнали. Вони переважно з’являлися з однотипними назвами. Так із 1867 року за архієпископа Волинського і Житомирського Агафангела Соловйова почали виходити «Волынские епархиальные ведомости». Хоча адміністративним центром губернії був Житомир і там перебував осідок архієрея, та редакція багато літ працювала при Кременецькій семінарії, а друкували видання в Почаївській лаврі. Попервах це був щомісячник, потім періодичність збільшувалась аж до одного разу на тиждень.
У «Частині офіційній» публікувались укази, розпорядження, протоколи єпархіальних з’їздів духовенства і под. В «Частині неофіційній» – з-поміж іншого вміщували різноманітні науково-популярні розвідки, етнографічні матеріали, дорожні замітки, художні твори тощо. Бувало, що кожна частина виходила окремим томом. Передплатники одержували разом із черговим номером «Волынских епархиальных ведомостей» різні додатки, а часом і книги на церковно-історичну тематику. Звісно, «Ведомости» регулярно друкували шовіністичні й цареславні матеріали.
У 1917–1918 роках газета виходила під назвою «Православная Волынь» уже нарешті з україномовним додатком – «Проповідницьким листком».
Коли наш край, як і вся Україна, опинились по різні сторони державних кордонів, різна доля спіткала й духовну пресу. На радянській частині – Православ’я друковане слово мало недовго, на підпольській – виходили перенесена з Житомира «Православна Волинь», «Церква і нарід», «На варті» та інші.
Наприкінці 1980-х на Волині почала відроджуватись УАПЦ, відродилась і «На варті»; згодом – як офіційне видання Волинської єпархії УПЦ КП – почала виходити газета «Єдина Церква». Коли ж у 2004 році на кафедру в Луцьку було призначено єпископа Михаїла Зінкевича, він вирішив відродити «Волинські єпархіальні відомості», які мали стати не прямими правонаступниками дореволюційних, а, скоріше, продовжувачами добрих традицій та напрацювань.
Першим головним редактором газети нових часів став Андрій Гнатюк. Він очолював редакцію до 31 грудня 2012 р.
Нижче подано п’ять останніх номерів часопису. Всі інші можна знайти на цій же сторінці вище, скориставшись справа меню, організованого за роками.
