Коли вулицями Ковеля їде цей шикарний автомобіль, перехожі завертають голови, щоб краще роздивитися таке диво. Мало хто знає, що власник його – настоятель місцевого Свято-Володимирського храму Віталій Лехкобит. Правда, з гаража виганяє його лише в особливі, святкові дні, а у будні кермує звичайним легковиком. Звідки ж у священика таке захоплення старими авто?
У 12 років керував комбайном
Отець Віталій із посмішкою реагує на це питання. І пояснює, що любов до техніки прищепив батько. Він був знаним комбайнером у селі Мишів Іваничівського району, де народився співрозмовник. Змалечку помагав батькові, а заразом і вчився від нього розбиратися у премудростях залізних механізмів. У жнива до школи ходити не потрібно було, то хлопчак усі дні проводив на полі. І у 12 років уже справно керував комбайном, а батько сидів збоку для страховки. А щонеділі Віталій ходив до місцевої церкви на службу. Прислуговував священикові. Саме перебування у храмі визначило його подальшу долю. Після служби в армії хлопець вступив до Волинської духовної семінарії. Згодом став священиком.
Захоплення старими авто з’явилося, можна сказати, випадково. Хтось зі знайомих хотів продати на металобрухт списаний ГАЗ-69.
– Але, знаючи, що я ремонтую різну техніку, попитали, чи не хочу придбати раритет. Звичайно, погодився. Бо це ж частинка нашої історії, якщо ми все продамо, переплавимо, то наші діти нічого не будуть знати про минуле. Я хочу, щоб ми шанували колишні речі, – зауважує священик. – Виробництво ГАЗ-69 почалося у 1953 році минулого століття. Це був «крутий» транспорт колгоспного керівництва. Він мав підвищену прохідність і тим цінувався. В народі його називали козликом.
Правда, щоб довести до пуття старий, розкомплектований «бобик», довелося купувати ще один, щоб підібрати запчастини, яких не вистачало. Перефарбував, підмарафетив, причепив різні модні аксесуари.
Модний ГАЗ-69 віз наречену
Зрозуміло, що на зустріч отець Віталій приїхав справжнім красенем. Навіть язик не повертається назвати машину «бобиком». Таких любителів ретро-автомобілів трохи назбирається у Ковелі та районі. Вони поки офіційно не створили свого клубу, але часто зустрічаються, спілкуються. А на День Незалежності вишиковуються на параді старовинних авто, який організовує саме отець Віталій. Люди захоплено розглядають стару техніку, якій вмілі руки механіків подарували друге життя, фотографуються.
– Коли одружувався мій родич, то я запропонував створити кортеж із ретро-автомобілів, – розповідає отець Віталій. – Попросив товаришів-однодумців, і вийшло, що наречена їхала у моєму білому ГАЗі, наречений – у чорному, а дружки – у зеленому. У них знімаються тенти, і виходить відкритий салон, як у «Кадилака». Всі гості були в захваті. Незвична і гарна картинка.
В планах священика – реставрація ще й ГАЗа-67, якого теж урятував від здачі на металобрухт. Захоплення тата розділяють його син та донька. Неодноразово отець Віталій отримував пропозиції продати свого білого красеня. Але щоразу відмовлявся.
– В мене навіть думки такої нема. Хочу залишити його дітям. Це ж пам’ятка, а історія не продається, – переконаний.
