«Доки вони є – Маріуполь житиме»: квітучі троянди у дворі луцького храму вражають красою

Олександр ДУРМАНЕНКО

Двір кафедрального собору Святої Трійці прикрашають квітучі троянди різних кольорів. Імпровізований розарій став справжньою прикрасою центральної частини Луцька та місцем релаксу. Частина квітів була привезена з Маріуполя, який нині під окупацією.

«Важко сказати, скільки тут є троянд. Точно, близько тисячі. Тут є понад тридцять сортів вітчизняних і польських», – розповідає кандидат мистецтвознавства Тетяна Бокій, стараннями якої й виник цей чудовий розарій.

«А ще ж у нас тут ростуть хвойні, кущі самшиту, туї, лаванда та гортензія. Продумували все за кращими зразками європейських парків та квітників. Так сталося, що я багато подорожувала і на власні очі бачили цю красу».

Починалося все у далекому 2012 році. Тоді, пригадує Тетяна Філаретівна, вирішили навести лад у дворі собору. Корчували старі дерева, облаштовували цвинтар, шукали місце для церковного кіоску.

«Усе моє життя пов’язане з цим місцем. Здається, що скільки живу, то пам’ятаю себе тут. Приходила на службу і одного разу звернула увагу, що клумба перед будинком єпархії невпорядкована і на ній, як зараз модно казати, дикороси. Вирішили прийти зранечку і трішки навести лад. Підрізаю, і чую десь зверху лунає: «Слава Богу!» Піднімаю голову, бачу владику Михаїла. Ось так і почали спілкуватися», – усміхається Тетяна Бокій.

Сам розарій почали формувати з 2015 року. «Це була своєрідна данина пам’яті героям Майдану. Троянди нагадували краплини крові, яка пролилася у Києві. Відбирали найкращі сортові квіти. Зупинилися на польських. Ось ці дуже гарні та пишні - «Лінкольн» та «Шопен». А ще за порадою замовили з маріупольського господарства, назву якого я вже й не пригадаю, п’ять сортів. Вони якраз і зустрічають на найбільшій клумбі відвідувачів, які проходять через браму. Дуже міцні, стійкі квіти», – каже Тетяна Бокій.

Розповідаючи про долю Маріуполя з моменту повномасштабної війни, Тетяна Філаретівна не стримує емоцій.

«Часом події чи речі здаються випадковими. І потрібно, аби пройшов час, і тоді переконуєшся, що в усьому є певний сенс. Так вийшло і з цими трояндами. Скільки разів думала – могли ж порадити квіти з іншого міста. А ми знайшли їх аж у Маріуполі. І з того часу стільки всього сталося. Дивлюся, як квітнуть наші троянди і думаю: як добре, що вони є. Це означає, що місто буде жити! Колеги зв’язувалися з організацією, звідки квіти приїхали у Луцьк. Хотіли подякувати їм. Нині розсадник не працює, під окупацією… Президент казав про важливість творення Садів Перемоги. Мені здається, що ними можуть бути будь-які рослини: у вазоні, горщику, на балконі чи на городі, підвіконні чи парку. Ось і наші троянди є таким символом. Вірю, що Маріуполь скоро буде вільним, а уся наша Україна стане великим Садом Перемоги!»

volynnews.com