Мучеників Марка, єпископа Арефусiйського, Кирила, диякона, та iнших багатьох (бл. 364). Преподобного Йоана, пустельника (IV). Святителя Євстафiя, сповідника, єпископа Вифинiйського (IX)...
Головна молитва Великого посту
Так називають одну з молитов, що традиційно приписують святому Єфремові Сирійському, який жив у четвертому столітті (насправді автор невідомий).
Ось вона: «Господи і Владико життя мого, дух лінивства, безнадійності, владолюбства і марнослів’я не дай мені (тут належить здійснити доземний поклін). Дух же доброчесності, терпіння й любові даруй мені, рабу Твоєму (доземний поклін). Так, Господи Царю, даруй мені бачити провини мої і не осуджувати брата мого, бо Ти благословен єси навіки-віків. Амінь (доземний поклін)». Після цього слід, дванадцять разів із малими поклонами, промовляти: «Боже, очисти мене грішного». Після цього проказуємо знову всю молитву з доземним поклоном наприкінці.
Чому ж ці рядки називають найважливішою молитвою Чотиридесятниці? Бо тут зосереджено найголовніший смисл Великого посту: в ній ми не просимо в Бога якихось матеріальних благ, а тільки допомоги в трудах духовних, у внутрішньому самовдосконаленні. Саме для цього ж і призначено Великий піст (а не лише для утримання від калорійної їжі, як дехто вважає).
Оригінал цієї молитви існує грецькою мовою; маємо чимало перекладів, у тому числі декілька на церковнослов’янську та декілька на українську. Щоправда, вони не до кінця відтворюють досконалість і форми, і змісту. Адже у грецькому тексті є слова, що могли б бути перекладені (отже, й протлумачені) дещо інакше; там є навіть співзвуччя. Рими, щоправда, є і в церковнослов’янських перекладах, а в українських – на жаль, нема.
Отож, точний переклад цієї прекрасної молитви нашою мовою ще чекає свого майстра. Таку спробу російською, до речі кажучи, здійснив Олександр Пушкін, переспівавши молитву Єфрема Сирійського в римованому вірші «Отцы пустынники и жены непорочны…»
На цю коротеньку молитву є гори тлумачень, часто дуже витончених. Але найкраще її «читати» серцем, не ждучи кращих перекладів і не пірнаючи в глибини професійного богословствування.
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Капеланська служба єпархії
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Маневицький деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бонис Іван, протоієрей
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Вронський Олександр, священик
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Зеленко Іван, протоієрей
- Кованський Артем, священик
- Константин (Марченко), архімандрит
- Лазука Микола, протоієрей
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лівончук Сергій, священик
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Пушко Віктор, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Семенюк Іван, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Черенюк Ярослав, священик
- Шняк Василь, протоієрей
- Коць Микола, архідиякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Гребенюк Віктор
- Савчук Лариса