Пожежу зупинила… захована на горищі старовинна ікона

Тепер до святині, яку перенесли у храм, по зцілення їдуть навіть з Києва!

Коли у будинку Назаруків, що у селі Поваорськ Ковельськго району Волині, спалахнула пожежа, ніхто й гадки не мав, яка таємниця при цьому відкриється. і як тільки полум'я згасло, побачили старовинний образ, захований на горищі. вогонь зупинився біля рами! відтоді святиню занесли у храм, і біля неї стали зцілюватися люди. особливо багато прочан їде на Великдень.

Вогонь стих у ногах Богородиці

– Я народилася і виросла тут, у Поворську, – розповідає Надія Назарук. – У нас була стара хата, а у 1979 році поставили нову. Її збудували майже впритул, може, за півметра одна від одної. Тож ми у нову перейшли, а стара стала нам за літню кухню.

Ні про яку схованку чи цінності вдома жінка ніколи не чула. Як пізніше виявилося, і її мама ні сном ні духом не відала, під яким покровом живе.

– Якось влітку 2008 року я пішла на роботу, а мама лишилася у літній кухні хазяйнувати, – згадує жінка. – Відкрила люфту в печі й напхала туди ганчірок. Сама стала щось робити. Як вона не побачила, що почали ті ганчірки тліти? Добре, що сусіди вийшли надвір і помітили дим, що клубочився з хати. Вивели маму, викликали пожежників. Коли я з роботи прибігла, то вони вже гасили. А полум’я таке велике було! Воно йшло у бік нової хати. Я стояла і мало не плакала.

Аж враз вогонь повернувся в інший бік і… стих. Ніхто не міг зрозуміти, що його зупинило.

– Коли пожежні вилізли на дах, один з них одразу запитав: «А що то у вас за рама стоїть біля причілка?» «Яка рама?» – не розуміла я. Бо ж сама там сто разів лазила і нічого не бачила. Заглянули вони, а то – старовинна ікона. Вогонь біля неї зупинився, якраз у ногах Богородиці. Тоді ми всі зрозуміли, яка сила біду відвернула. Бо ікона стояла ликами до нашої нової хати повернута, – не стримуючи сльозу, продовжує свою розповідь Надія Василівна.

Одна з чотирьох апостольських ікон Київської Русі

Образ обережно зняли зі згарища, відмили від кіптяви, почистили. І відкрилася людям Ченстоховська ікона Божої Матері – одна з її писаних копій.

– Цей образ є дуже шанований і православними, і католиками, – розповідає настоятель Свято-Покровського храму УПЦ КП села Поворськ отець Дмитро Андрухів. – Він має древню історію. Адже, за переказами, малював лики Богородиці та Сина Божого з натури сам апостол Лука.

Ченстоховська Божа Матір, яка ще називається Белзька, – одна з чотирьох апостольських ікон, привезених у Київську Русь з Царгорода. Друга – Вишгородська, яка згодом стала називатися Володимирською і нині зберігається у Москві та проголошена найбільшою святинею Росії. Ще однією великою реліквією був образ Успіння Богородиці Києво-Печерської лаври, що загинув під час війни 1941 року. І єдиний, який на сьогодні залишився в Україні, а саме у Луцьку, – це Чудотворний образ Холмської Божої Матері. Оригінал Ченстоховської Богородиці нині зберігається у Польщі і проголошений польською святинею.

Відомо, що саме цей образ на землі Київської Русі привіз князь Лев Данилович, син короля Данила Галицького. З великими почестями вніс його у місто Белз (нині – Сокальського району Львівської області). Й ікона одразу стала відомою своїми чудесами. У 1382 році князь, який правив тоді Галичиною, перевіз її до Львова, а потім до заснованого ним монастиря у Ченстохові (нині територія Польщі). Так і стала святиня називатися Ченстоховською.

Образ, знайдений у Поворську, – одна з її копій. На жаль, поки жодних історичних досліджень не проведено, тож достовірно сказати не можна, наскільки вона давня. Та потемнілі лики Богородиці з Дитям переконують – їй не одне століття… Ікона має також дерев’яні ризи. На них витиснуті лілеї – символи любові до Бога. Їх оновив фарбами реставратор. Жодних інших «доповнень» святиня не має.

Під рамою стояли тарілки, бо крапало миро

Як же вона опинилася у Поворську? Хто її автор? Звідки взялася на горищі сільської хати? На жаль, на ці питання відповідей поки нема. Кажуть, один з родичів пані Надії був «при церкві». Можливо, він у радянські часи таємно врятував ікону і заховав на горищі?

А Поворському храму нині б було уже понад 160 літ! Та в радянські часи храм зруйнували. У 1965-му куполи познімали свої ж сільські хлопці. Згодом усі вони загинули. Словом, стерли тоді споруду з лиця землі. Сучасна церква збудована на тому ж місці й освячена у 2004-му. Її архітектура повторює обриси попередниці. Правда, нова не деревом оббита, а іншим матеріалом.

Родина пані Надії вирішила віддати образ у рідний храм. Аби не тільки самі могли приклонитися до реліквії, а й інші прихожани. І стали до Поворська топтати стежку паломники.

– Після пожежі на іконі були значні тріщини. Вона полопала, – розповідає отець Дмитро Андрухів. – Тепер шви сходяться. Був час, що ми під рамою ставили тарілки – з ікони скрапувало миро. Зараз образ не мироточить, але до нього йдуть і йдуть люди. Кожну неділю перед службою ми правимо молебень до ікони. А особливо багато людей приходить до святині на Пасху. Їдуть зі Львова, Києва та інших міст.

Береже солдатів від зброї ворога

Є чимало свідчень про зцілення, які люди отримали біля цієї Ченстоховської Матері Божої. В однієї місцевої мешканки діагностували рак. Вона так ревно молилася біля образа, спеціальну молитву над прихожанкою читав і священик. Коли невдовзі жінка поїхала на чергове обстеження, лікарям мало мову не відняло: від страшної недуги, що мала руйнувати тіло пацієнтки, не лишилося й сліду! Хтось вклякає на коліна з проханням здоров’я для синів-дочок, бездітні жінки благають запліднити їхні лона, самотні – послати їм гарну пару… Переконані: хто з вірою просить – отримує.

А взагалі до Богородиці Ченстоховської особливо звертаються по допомогу від припадків, інфекційних хвороб, глухоти та німоти, а також ран від зброї. Отець Дмитро Андрухів розповідає, що з їхнього села на фронт пішло кількадесят хлопців! І усі, хто прикладався до святині, слава Богу, живі.

Митрополит Луцький і Волинський Михаїл благословив цей образ на паломницьку подорож. Після Великодня вона відвідає усі храми Ковельщини. Побуває у кожній парафії, аби віряни змогли подякувати Матінці Божій за блага, що Вона посилає, попросити заступництва та зцілення тілесних і духовних немочей.

Visnyk.lutsk.ua