На прохання каналу «Конкурент TV» митрополит Луцький і Волинський поділився своїми думками про важливу подію, яка відбулась у Луцьку в XV ст.
– Зустрічі європейських лідерів у різних форматах і сьогодні є подіями підвищеного інтересу. А от уперше такий захід [у Східній Європі] відбувся саме в Луцьку. Мова про з'їзд монархів у 1429 році. Останнім часом особливо акцентують увагу на такій події. Скажіть, чи можна назвати це не просто історичною подією, а такою знаковою подією і моментом ключовим, який об'єднав Волинь із культурним простором Європи?
– Я думаю, що кожна випадковість – це неусвідомлена закономірність. Відповідно, можна стверджувати: закономірно, що зібралися в Луцьку, бо тут у той час була територія, найбільш сприятлива, щоби можна було зібратися керівникам тодішньої Європи. І дві теми, які стимулювали це зібрання, – безпека й економіка. Сьогодні європейська спільнота, знову ж таки, живе, підтримуючи цих основних два принципи: безпека й економіка.
І ми сьогодні прагнемо як держава українська відновити зв'язок з європейською спільнотою у двох аспектах: вступити до Європейського Союзу і до НАТО. Європа, яка в своїй основній частині об'єдналася, шукає нових ідей, які би оцю європейську частину людства зближували.
Це, в першу чергу, демократичні засади. У нас тут немає авторитарних режимів, у нас тут немає імперій. У нас тут спільнота держав, які живуть на демократичних засадах. Україна теж живе на демократичних засадах, і тому природно, що вона бажає доєднатися до європейської спільноти.
– Це була найбільша дипломатична зустріч того часу, де обговорювали важливі питання: оборону від татар (Османської імперії, турків. – Прим. ред.), торгові шляхи та навіть ідею коронації Вітовта. Як Ви можете оцінити значення цієї події для співпраці між державами Європи?
– Якщо ми говоримо про політику, треба визначити термін, що таке політика. Політика – це інтерес двох або групи людей. У нас у всіх є інтереси, але інтереси найбільше зближують людей, коли в них спільні цінності, поняття життя і смерті. Це те, про що християни, незважаючи на свої конфесійну приналежність, думають і мріють про одне і те ж саме. На основі цих цінностей будуються закони європейської спільноти. На основі цих цінностей і ми маємо прийняти узгоджене наше законодавство із європейським. І перші ті, хто відчувають близькість, – це сусіди. Не хтось десь далеко, а сусіди. Коли в тебе радість, коли в тебе скорбота, це сьогодні нас об'єднує. Оці цінності, поняття життя і смерті об'єднують і українську спільноту, і європейську. Тут ми нерозривні, ми тут дуже швидко домовляємося. Шістсот років тому подібне відбувалося. І тому, я думаю, варто зробити висновки. Те, що не вдалося нашим прадідам до кінця оформити оцю європейську єдність, цю помилку не треба допустити сьогодні.
– Повернемось до історичного контексту. Що нам дав цей з'їзд монархів у Луцьку, зокрема, для всієї області, для всієї Волині? Ну і, звичайно, для Луцька, для людей тут. І так само які недопрацювання?
– В найпершу чергу це усвідомлення, що ми живемо на одній земній кулі. І відстані набагато коротші між людьми й між державами, ніж ми собі уявляємо. Дало можливість людям зрозуміти, що не можна жити самим по собі, вважаючи, що якщо тобі добре сьогодні, то буде добре завтра, післязавтра і так постійно. Дало можливість людям усвідомити, що краще жити в мирі, однодумності, ніж у протистоянні. Наслідком цих протистоянь Європа захлинулася подальшими розборками, війнами. Почалися війни державні, перейшли на війни міжрелігійного змісту, потім знову на міждержавне утворення імперій і знищення їх. Оце коли люди не змогли домовитися про ісповідання одних цінностей і одного завдання – турботи про людей.
– Цього року Верховна Рада вирішила відзначити 600-річчя з'їзду монархів держав Європи у Луцьку в 2029 році на державному рівні. Це майбутня подія, безперечно, увійде в історію нашого міста. Активно почали про це говорити. За кілька років це станеться. І знову хочуть ніби повторити з'їзд монархів? Скажіть, що це? Яке значення це має для Луцька?
– Лучанам треба усвідомити, що Луцьк – це європейська столиця. [Він був неофіційною південною столицею Великого князівства литовського, до якого входила тоді Русь-Україна, тому тут, на безпечних землях, проведено з'їзд. – Прим. ред.]. І вести себе як європейці і як жителі столиці – відповідально. В першу чергу, столичний житель відповідальний. Тому що всі будуть приїжджати в столицю, їх треба прийняти, треба провести ділові розмови і мати користь із цього.
Сьогодні для нас вигода та, що ми, привертаючи увагу до Луцька, запрошуємо сюди інвестора. Інвестора у будівництво, інфраструктуру. Я вважаю, що місто не обмежується лише Луцькою територіальною громадою. Сьогодні треба сказати, що Луцька територіальна громада – своєрідний центр. Це повинно бути місто, а навколо нього міста-супутники. Вони сьогодні у вигляді окремих територіальних громад, як, наприклад, Боратинська. Це повинно бути місто-супутник. Так що повинно нас об'єднати? Комунікація, автотранспорт, лікарні, школа, екологія (я маю на увазі і вода, і вивіз сміття, і все-все). Оце повинно зближувати. Ми повинні навчитися рахувати кошти для того, щоб людям зробити, не вкладаючи великих грошей, максимальну зручність. У нас є безліч різного напрямку людей мистецтва. В нас є цілий замок відомого нашого митця [дім Миколи Голованя в Старому місті. – Прим. ред.]! Не чужим треба хвалитися, а свого не цуратися. Чужого навчатися, на чуже дивитися, але хвалити своє. Я бажаю лучанам любити місто Луцьк, не на словах, а на ділі. Не запитуй, що тобі дало місто Луцьк, а запитуй, що ти зробив для Луцька і що ти, персонально, хочеш зробити, щоби достойно прийняти гостей, коли приїде їх багато в 29-му році.
Тому, що у 29-му році (я вірю в це, молюся) мають зібратися керівники всіх держав європейської спільноти і підписати кінцевий документ, що Україна тепер є повноцінним членом Європейського Союзу і Україна є повноцінним членом НАТО.
