З 27 вересня 2011 року у Луцьку діє музей історії Луцького Хрестовоздвиженського братства. Ми пішли на екскурсію і розповідаємо, чим музей цікавий.
Чим унікальний музей
Це єдиний в Україні музей, присвячений братській організації — національно-релігійному громадському обʼєднанню. Такі товариства діяли у багатьох містах у 16–18 ст. на базі традиційних церковних спілок при парафіяльних храмах. До їхнього складу входили міщани, шляхта та духовенство. Розташований на вул. Йова Кондзелевича,5 .
Саме приміщення, де облаштували музей, — будівля монастиря, і є однією з двох збережених споруд цілого комплексу, який належав Луцькому Хрестовоздвиженському братству. На цегляних стінах досі залишились чорні сліди пожеж, адже Луцьк не один раз горів.
Експонатів тих часів залишилось небагато: елементи побуту (свічники, посуд), речі, які використовувались для богослужінь (чаші-потири, великі свічки), декор. Утім людям, які цікавляться історією свого міста, буде на що подивитися. Особливо, якщо вони орієнтуються в історичному контексті.
Яким був майновий комплекс братства
В одному з приміщень стоїть макет-реконструкція території комплексу, який належав братству. Там наочно показано, що свого часу, крім великого храму та монастиря, тут розташовувалися будівлі шпиталю, школи, де вчилися діти багатих і бідних мешканців міста, друкарня. Також була резиденція ченців, солодовня, винниця, пекарня, стайня, возівня, сад.
Будували все це коштом меценатів. Найбільшу пожертву — понад 70 тис. злотих, зробив грек Олександр дон Музеллі — доктор медицини, який клопотав за розширення шпиталю, що діяв при братстві. Були й інші фундатори, зокрема Галшка Гулевичівна .
Майно, яке належало братству, можна побачити на мапі-реконструкції. Тут же наочно показано, як протікала нині зникла річка Глушець , де був Сапалаївський ставок на річці Яровиця (його нині немає, а водойма називається Сапалаївкою), де була гребля Любарта, міські брами тощо.
Братство на картинах художників
У залах музею також розташовані картини луцького художника Олександра Дишка, присвячені історії Луцького братства. Серед них — портрети фундаторів, сюжет зі стратою Данила Братковського.
Ще одна зала присвячена виставці «Замок, місто, передмістя: просторовий образ Луцька», де експонуються плани і карти-схеми міста 19–20 ст. з фондів Волинського краєзнавчого музею. Тут же є і авторська карта-реконструкція середньовічних передмість, монастирів, церков, історичних урочищ, на якій можна побачити села, які поглинув Луцьк.
Церква, з якої дивилися на планети
З усіх будівель братства повністю вцілів лише монастир. А ось Хрестовоздвиженська церква, яка нині діє в Луцьку, — це лише вівтарна частина колишнього храму. У часи свого розквіту він був 25 м завдовжки й понад 10 м завширшки.
В радянські часи в церкві діяв планетарій, а під нею — некрополь, де ховали братчиків та фундаторів братства. Свого часу він був повністю закинутий будівельним сміттям.
У 2000-х роках частину некрополя розчистили, де відшукали останки похованих тут людей. До решти приміщення доступу зараз немає, а через високі ґрунтові води проводити розкопки тут буде складно. Десь там лежать останки фундаторів братства — Галшки Гулевичівни, Олександра дон Музеллі, єпископа Афанасія (князя Пузини), князя Федора Четвертинського, Данила Братковського та інших.
Настоятель Хрестовоздвиженського храму отець Василь пригадує, як перебирали все сміття, вибране з кімнати, щоб відсіяти людські кістки від будівельних відходів. Тут же, серед непотребу, знайшли хрест, який потім помістили на купол.
Як відвідати?
Музей історії Луцького братства працює в усі дні, крім п’ятниці, з 10:00 до 18:00.
Вартість квитка на експозицію:
30 грн дорослий,
20 грн пільговий (учні, студенти, пенсіонери).
На виставку вартість квитків — 20 і 10 грн. Також можна замовити екскурсію — по 200 грн для учасників групи до 20 осіб на експозицію і по 200 грн на виставку. Пільгові квитки — 100 і 50 грн відповідно.
