Чому не можна ворожити на свою долю? Роз’яснення священнослужителя з Волині

У християнській традиції ворожіння, магія та привороти вважаються несумісними з християнським вченням і розглядаються як гріх. Такі дії суперечать принципам довіри до волі Божої, поваги до вільного вибору людини, а також етичним нормам християнства.

Магія – ризик для людини, оскільки вона відкриває можливість діям диявола та його впливу на мислення особи. Розрізняють людей як тих, хто може передбачити майбутнє через духовне життя і святість, і тих, хто практикує магію, потрапляючи під владу темних сил.

Втручання у свою долю вважається небажаним із двох ключових причин. По-перше, це пов’язано з Божим планом (промислом) – який завжди має на увазі добро для людини. По-друге, важливу роль тут відіграє воля людини. Той, хто ворожить, робить приворот, намагається взяти на себе занадто багато, оскільки тільки Бог знає, як ми вчинимо у різних обставинах.

Під час ворожіння існує ризик впливу на життя людини. Знання того, що чекає в майбутньому, – шкідливе, оскільки є небезпека паралізувати волю людини: вона може відмовитися від власної активності, вважаючи, що все вже вирішено за передбаченням.

Існує думка, що ті, хто практикує ворожіння, звертаються не до Бога, а до диявола.

Святі отці церкви у своїх творах висловлювали принципи християнської моралі та віри. Зазвичай вони підкреслювали важливість віри в Божий порядок, молитви та поваги до волі Всевишнього. Водночас звертання до магії, ворожіння чи спроби впливати на волю іншої людини часто розглядалися як неприпустимі з точки зору християнських принципів.

Святі отці говорять, що передбачення та пророцтво або ворожіння можуть нести в собі небезпеку для людини. Передрікання або ворожіння часто не призводить до користі, а навпаки, може стати важким тягарем і призвести до страждань. Ті, хто вдається до практики магії, часто не знаходять справжнього щастя та радості, і їхнє життя може завершитися трагічно. За православним вченням, важливо вміти відмовлятися від впливу диявола, що відбувається через таїнство хрещення та постійне відрікання від злої сили протягом усього життя.

Ворожіння вважається гріхом з кількох релігійних та моральних причин:

1. Звертання до диявола – одна з основних причин, чому ворожіння – гріх. Існує думка, що ті, хто практикує ворожіння, звертаються не до Бога, а до диявола. Це відступництво від духовних цінностей та звернення до темних сил.
2. Залежність і вплив. Ворожіння може стати джерелом залежності від отриманої інформації та впливати на думки і вчинки людини. Це може призвести до страху та скасування волі, викликаючи психологічний тиск.
3. Віра та реальність. Віра в отриману під час гадання інформацію може змінити ставлення людини до життя. Це може стати реальністю в її світі, формуючи її переконання і впливаючи на подальші рішення.
4. Біблійне підґрунтя – в Біблії є цитати, які осуджують ворожіння, вказуючи на його неприпустимість для віруючих.

Ось декілька цитат із Біблії, які стосуються цього питання: «Нехай буде в тобі ніхто, що пропускає свого сина чи дочку через огонь, що читається у ворожбитунів, таємників, чарівників, чародіїв або віщунів, чи якого гаду, чи будь-якого, хто буде питати в мертвих» (Втор. 18:10–12). «Не їжте м'ясо з кров'ю; не віщуйте, і не читайте знаків.» (Лев. 19:26). «Так вам відповідається: Ви їсте м'ясо мого народу, вам оголюється кістка в їхньому роті, і вони вам кажуть: «Мир!» Але коли меча не буде в їхніх губах, тоді нехай не буде їм миру» (Пр. Міхея (3:6–7).

Ці цитати підкреслюють неприпустимість ворожіння та практик, що включають взаємодію з духами. Основний біблійний підхід полягає в тому, що людина повинна довіряти Богові і не втручатися в такі види практик, які суперечать Його волі.

Таким чином, ворожіння, привороти, гадання вважаються гріхом з погляду християнської віри з таких основних причин:

• у християнстві вірять у те, що Бог має план для кожного і що цей план завжди спрямований на благо;
• ворожіння може ввести людину в оману та відвести її від Божого промислу. Християнська віра підкреслює важливість віри в Бога і покладання сподівань на Нього;
• ворожіння вказує на недостатню віру в Боже провидіння. Біблія наголошує на вільному виборі людини. Звертаючись до ворожіння, людина може обирати шлях, який не відповідає Божому плану, позбавляючи себе свободи волі;
• Біблія говорить про обережність щодо взаємодії з темними духами та силами. Ворожіння може викликати вплив нечистих сил та сприяти духовній темряві;
• практика ворожіння може породжувати психологічні та емоційні труднощі, такі як виникнення страху, позбавлення власного вибору та втрата орієнтації на важливі аспекти життя.

Усі ці аспекти роблять ворожіння неприйнятним для християн. Адже головним у християнському вченні є віра в Божий промисел та вільний вибір людини.