Волинська Епархія Української Православної Церкви
Київського Патріархату
офіційний сайт
Головна Статті«Імена, написані на небесах»
Статті

«Імена, написані на небесах»

Ангеліна ВИГОДНИК, провідний науковий співробітник Музею волинської ікони Ікона «Святі Яків, Наталія і Тетяна» із виставки Музею волинської ікони «Імена, написані на небесах. Патрональні ікони XVII–XIX cт. з колекції музею»

У травні 2018 р. Музей волинської ікони репрезентував виставку «Імена, написані на небесах. Патрональні ікони XVII–XIX cт. з колекції музею». Іменні, або патрональні (від латин. рatronгs – покровитель) образи – це ікони із зображенням святого, який виступає заступником християнина, названого його іменем. Двадцять два твори експозиції зображають шанованих в усі часи на Волині святих, а отже, і поширені на наших теренах християнські імена: Йоан, Василій, Дмитрій, Юрій, Катерина, Варвара, Анна, Петро, Павло, Андрій, Михаїл та інші.

Для назви виставки слугувала цитата з Євангелія: «...Радійте тому, що імена ваші записані на небесах» (Лк.10:20), – сказав Ісус Христос, обравши сімдесятьох учнів і посилаючи їх на апостольське служіння. У V–VI ст. найпопулярнішими християнськими іменами були саме ймення апостолів, а також похідні від них жіночі варіанти.

Більшість відомих християнських імен мають древнє єврейське, латинське або грецьке походження, й у первісному значенні містять певні характеристики: Михаїл – Хто, як Бог? (євр.), Петро – камінь (грец.), Йоан – благодать Божа (євр.), Василій – царський (грец.), Катерина – завжди чиста (грец.) і т. п.

Сьогодні майже усі відомі та звичні нам імена освячено подвигом подвижників та мучеників, бо з появою Християнства, перших мучеників та святих віруючі родини прагнули засвідчити свою духовну єдність із ними і давали своїм дітям освячені вірою імена. Наречення людини певним іменем – це наче делегування чи дар їй від імені Церкви небесного заступника, який нарівні з ангелом-охоронцем веде її по життю, сприяючи спасінню душі та здійсненню Промислу Божого.
З моменту Хрещення людиною опікується той святий, на честь якого вона названа. Також вважається, що святий здатний надавати людині, нарéченій його ім’ям, сили у важкі хвилини, оберігати своє чадо від бід і наділяти праведними якостями, а після смерті – заступитися перед Богом за свого підопічного.

Наші предки ніколи не найменовували новонародженого не звернувшись до священика. Він розгортав Святці ( Іменослов), де містяться відомості про дні, коли поминати певного святого, і дивився перелік імен, що випали на дату народження малюка. Названий певним іменем християнин упродовж життя ходив до церкви, сповідався і причащався, замовляв молебень за здоров’я, ставив свічки і прикладався до ікони із зображенням одноіменного небесного заступника, тобто до патрональної або тезоіменної ікони.

Таку ікону можна було замовити та зберігати і вдома. У стародавній традиції патрональні ікони писалися до Хрещення дитини і називались мірними (розмір ікони відповідав зросту немовляти), а могли бути звичайними, коли розмір іменної святині є довільним. Такі образú дозволяється дарувати як дітям, так і дорослим (часто це роблять саме на іменини – день пошанування тезоіменного святого), їх можна також передавати до храму.

На виставці представлено чоловічі іменні ікони апостолів Петра, Павла, Йоана та Андрія, святих Миколая, Георгія, Дмитрія та інших; жіночі – святих Варвари, Параскеви, Катерини, а також так звані сімейні патрональні, або ж іменні групові із зображенням вибраних угодників – покровителів кожного члена сім’ї: «Святі Матвей та Єлизавета», «Святі Яків, Наталія і Тетяна» (див. фото). Доповнюють експозицію сюжетні ікони: «Трійця святої Анни», «Богородиця з Антонієм і Феодосієм Печерськими», «Святі страстотерпці Борис і Гліб».

Ікони наділено великою силою емоційного впливу, для них характерна внутрішня сила образів, глибина й урочистість, простота і безпосередність. Вони служать нагадуванням про важливість молитви і дотримання Христових заповідей.

Церква вважає християнське ім’я Божим благословенням, тому кожен із нас повинен тримати у пам’яті святого, на честь якого він названий, знати основні факти його життя, кожен день у молитві звертатися до нього, сповідатися і причащатися у дні його пам’яті.

Волин. єпарх. відом.– 2018.– № 6 (163)

22 червня 2018 р.
Архів статей
Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери