Іов (Кондзелевич). Пророчий ряд. Друга половина XVIII ст. Дерево, левкас, темпера, олія, гравіювання, сріблення. Походить із церкви Святого Миколая селища Локачі.
У християнському мистецтві з усіх персонажів Старого Заповіту найчастіше зображали пророків – тих, кому дано дар віщувати чи передбачати, осяяних Богом провісників майбутнього.
Їхні зображення традиційно розміщували у куполі храму або вівтарі. В іконостасі пророки представлені пророчим рядом, який символізує Церкву, що вже отримала закон від Бога.
В експозиції Музею волинської ікони знаходиться пророчий ряд роботи видатного українського іконописця Іова (Кондзелевича). Його передано до Волинського краєзнавчого музею в 1983 році науковою експедицією під керівництвом П. М. Жолтовського.
Пророків зображено у круглих, обрамлених декоративним різьбленням медальйонах: дванадцять із них розміщені у двох трилисниках і чотири – в іконах круглої форми. У кожному з медальйонів пророки представлені попарно, їх зображення поясні.
Парування пророків довільне: Міхей подається у парі з Гедеоном, Соломон – із Мойсеєм, Аарон – із Давидом, Софонія – з Єзекиїлом, Ісайя – з Єремією, Яків – із Даниїлом, Іоїль – із Захарією, Аввакум – із Валаамом.
Пророки у більшості – з непокритими головами, зображаються одягненими в хітони і гіматії, у деяких скріплені фібулами (Ісайя), або зав’язані вузлом (Даниїл, Валаам). Тільки окремі з них подаються художником із певними визначальними деталями одягу чи атрибутами, що характеризують їхній соціальний статус: царі Соломон і Давид – у коронах, перший – в одежах, облямованих горностаєм, другий – у кунтуші, підбитому соболем; пророк Даниїл – у пророчій «фрігійській» шапочці, Аарон – в одежах первосвященика, з жезлом у руці, Захарія – теж у священицьких одежах і кидарі.
Лики пророків вохристі, модельовані світлотінню, мають спільні риси: прямі загострені носи, широко розплющені великі карі мигдалеподібної форми очі, високі лоби з піднятими бровами. Уникаючи буденної конкретизації, художник прагне надати óбразам легендарно-епічної характеристики. Кондзелевичу було важливим створити образи людей високого інтелектуального вираження, прозорливої мудрості, щоб прославити силу думки і могутність розуму.
Цьому ж підпорядкована ще одна смислова деталь: кожен із шістнадцяти зображених пророків тримає розгорнутий сувій, на білому тлі якого чорною фарбою зроблено напис – витяг із тексту його пророцтв, «закон від Бога». Після XVI ст. сувій і текст на ньому в іконописній традиції почали відігравати у зображенні пророків одну з першорядних ролей. Тексти містили відомості про пришестя Месії, втілення Бога, з’явлення Богородиці – «живого храму», який став умістилищем воплоченого Бога, а ще викриття народу і правителів, які відступили від Закону, пророкування майбутнього світу і звершення Бога в ньому.
У кожного з пророків є знамените висловлювання, яке визначає головний предмет його пророкування. Кондзелевич визначає особу пророка сам, надписуючи його ім’я на сувої червоною фарбою, а далі фіксує його знаменитий пророчий вислів. На сувої Міхея вписано пророцтво про Віфлиєм – місце народження Месії; у Гедеона – згадка про руно і росу як підтвердження його вибраності; у Софонії – про визволення Ізраїлю від гріха та лиха; в Іоїля – про зішестя Святого Духа. Аввакум говорить про силу віри, Валаам – про Месію, «чоловіка від Ізраїлю», Єремія – про Новий і вічний Заповіт Бога. Єзекиїль та Соломон передрікають, що вища слава світу дістанеться Діві, Ісайя пророкує народження Спасителя від Діви, Захарія – благовіщення Марії. Прообразами Богородиці, через Яку Син Божий зійде на землю, є «Ліствиця Якова», Давидів кивот (ковчег) Завіту і «жезл розквітлий» Аарона – про це йдеться у текстах на їхніх сувоях. Пророк Мойсей замість сувою тримає скрижалі з десятьма Божими Заповідями.
Іов (Кондзелевич) створив шістнадцять об’єднаних емоційним піднесенням образів, що складають спільний образ духовного пориву та високого інтелектуального вираження. Пророки з Локач демонструють найвищий рівень професійного іконопису Волині XVIII ст. і є продовженням ренесансних традицій в українському мистецтві, які майстер Кондзелевич зумів органічно поєднати із новими впливами західного малярства.
