Волинська Епархія Православної Церкви України Офіційний сайт
Головна СтаттіПочаївський образ Богородиці
Статті

Почаївський образ Богородиці

Людмила КАРПЮК, провідний науковий співробітник Музею волинської ікони Почаївський образ Богородиці. 1840 р. З довоєнних фондів обласного краєзнавчого музею. Світлина Леоніда Максимова

Цей образ, який датовано 1840 р., – з довоєнних фондів обласного краєзнавчого музею. Матеріал і техніка: полотно, олія. Зберігається в Музеї волинської ікони.

Серед чудотворних образів Діви Марії, які шануються в Україні, образ Почаївської Богоматері найвідоміший.

Історія його побутування на Волині починається 1559 року. Грецький митрополит Неофіт, відпочивши під час подорожі з Константинополя до Москви у маєтку вдови луцького земського судді Анни Гойської, залишив їй у дар ікону. Майже 40 літ вона перебувала в домашній каплиці Гойської у с. Орлі неподалік Почаєва. Після того як ікона стала славитися чудесами і знаменнями, Анна передала її до Почаївської обителі.

З XVІІІ століття починається поширення її списків (копій). Вони часто не мають фотографічної подібності до оригіналу, однак це не є недоліком. Маляр ставив перед собою завдання відчути і передати духовну реальність і часто доповнював її подіями з історії святої обителі.

Почаївський образ Богородиці належить до типу ікон «Елеуса», по-грецьки «Милостива» (в Україні більш поширений не зовсім точний переклад цього слова – «Замилування»). Таким епітетом у Візантії називали саму Богородицю і багато Її ікон. Це найбільш ліричний образ, що розкриває єднання і любов Матері Божої зі Своїм Сином.

Мотив ликів, притулених один до одного, належить до одного з найдавніших іконографічних типів у візантійському мистецтві. Подібні зображення фігурують у ряді давніх мозаїк і фресок, мініатюр ІX–XІІ століть. На території Київської Русі прикладом найбільш раннього образа «Замилування» є ікона Вишгородської (Владимирської) Богородиці XІІ століття (експонується у Третьяковській галереї, Москва).

У Музеї волинської ікони зберігаються два списки Почаївської Божої Матері – 1757 і 1840 років.

Ікона XIX століття відноситься до типу «Почаївська Богородиця зі стопою». Автор прославляє чудотворний образ, зобразивши в центрі композиції традиційний іконографічний варіант. У широкій декорованій рамі представлено Богоматір із Дитям, увінчані коронами, такими ж, як і на оригіналі. Ширяючі у хмарах ангели підтримують ікону. Зліва один з них тримає червону подушку з царськими атрибутами – короною і скіпетром. Справа ангел підносить до ікони вінок із різнобарвних квітів. Угорі над зображенням два маленьких ангели розгорнули білу стрічку з вітанням архангела Гавриїла до Діви Марії: «Радуйся, Благодатная, Господь съ Тобою» (Лк. 1:28). У нижній частині автор відтворює історію чудесного явлення Богородиці на горі Почаївський. На невисокому пагорбі, порослому деревами, – сяючий слід Її стопи. Обабіч нього навколішки моляться свідки цього явлення: зліва монах у чорних одежах з вервицею у руці, справа – пастух, який спирається на посох.

У нижньому лівому куті частково зберігся авторський підпис польською мовою. На жаль, ім’я маляра напівстерте, можна лише прочитати місце, де ікона була створена, – «м. Ковель» і дату.

Подібна урочиста, дещо нетрадиційна композиція образа передає символіку її прославлення. Церковне передання свідчить, що Богоматір явилася та залишила Свій слід на горі Почаївській біля 1340 року, отож ікона могла замовлятися на честь 500-ліття цієї події.

Волин. єпарх. відом.– 2011.– № 8 (81)

5 серпня 2019 р.
Архів статей
Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери