Цей угодник Божий народився в 30-х роках ХІІ століття у місті Турові на річці Прип’яті (нині Республіка Білорусь).
Син заможних батьків, він проте не любив багатства. Отримав хороше домашнє виховання, пізніше осягав вищі науки і мистецтва від грецьких учителів. Майстерно володів церковнослов’янською мовою, глибоко знав візантійську культуру, особливо поезію і красномовство.
У зрілому віці відмовився від спадку і прийняв постриг у Турівському Борисо-Глібському монастирі. Він багато трудився в пості та молитві й навчав ченців повного послуху ігуменові.
Через деякий час брат Кирило обрав особливий вид подвигу – безперервну молитву на «стовпі» (відкритому піднесеному майданчику, вежі тощо).
За святість життя і високу освіченість він був обраний єпископом Турівським. Служіння єпископа тяжке і своєрідне: це, фактично, чернець поза монастирем, часто об’єкт політики. Проте світські принади були не до вподоби священнослужителю. Недарма ж він свого часу відмовився від солідного батьківського майна. Через любов до самотності владика згодом залишив кафедру і повністю присвятив себе писанню духовних творів. Повчання святителя Кирила поміщались в збірниках поряд зі стародавніми святоотецькими творіннями.
Від сучасників він отримав іменування руського Златоуста. Сам святитель про себе смиренно говорив: «Я не жнець, а збираю колосся; я не митець у книжкових справах». Завжди, однак, усвідомлював висоту святительського служіння, на яке поставив його Господь: «Якщо б говорив я від себе, ви робили б добре, не приходячи до храму. Але я ось благовіщу вам Слово Господа, читаю вам грамоту Христову... Я роздаю слова Божі, кращі від золота і дорогоцінного каміння, солодші від меду і стільника, і ви втрачаєте їх, не приходячи до церкви. А вас, що приходите, хвалю і благословляю».
Св. Кирило Туровський – автор урочистих «Слів», молитов, канонів (збереглося близько 70 творів).
За однією з версій, це він написав «Слово о полку Ігоревім».
Помер святитель Кирило 28 квітня близько 1181 року.
Йому поставлено пам’ятники у містах Турові, Мінську та Гомелі. 1996 року у світ вийшла поштова марка із зображенням святого, ім’я Кирила Туровського носить Мінська духовна академія.
