Волинська Епархія Православної Церкви України Офіційний сайт
Головна Статті16 квітня – преподобного Микити, сповідника, ігумена обителі Мидикійської
Статті

16 квітня – преподобного Микити, сповідника, ігумена обителі Мидикійської

Віталій КЛІМЧУК Преподобний Микита, сповідник, ігумен обителі Мидикійської

Православна Церква вшановує святого Микиту в першу чергу за силу його переконання і здатність вести за собою вірних. Власним чернечим життям він настільки яскраво і жертовно віддавав себе служінню Господу, що люди з радістю йшли в монастир, поповнюючи його істинними служителями.

Преподобний Микита народився в Кесарії Вифінійській (теперішня Туреччина) у благочестивій родині. Мати померла на восьмий день після його народження, і батько, на ім’я Філарет, прийняв монаший постриг. Дитина залишилася під опікою бабусі, що виховала його в християнському дусі. З юнацьких років Микита прислуговував у церкві. З благословення місцевого старця попрямував у Мидикійский монастир, де ігуменом був святий Никифор.

Через сім років доброчесного життя в монастирі, що славився строгим уставом, Микиту висвятили на пресвітера. Преподобний Никифор, знаючи про благочестиве життя молодого ченця, доручив йому управління обителлю, бо сам був важко хворий. Через кілька років тут уже молилися 100 ченців.

Коли св. Никифор у глибокій старості відійшов до Господа, браття одностайно обрали ігуменом о. Микиту. Творець удостоїв його даром чудотворення. За молитвою преподобного почав говорити глухонімий юнак, до божевільного повернувся розум, отримали зцілення дві біснуваті жінки.

З іменем цього проповідника пов’язаний складний період боротьби православних християн із єрессю іконоборства. Ми славимо Божих угодників, згадуючи щороку про них всенародними святкуваннями, присвячуємо їм храми.Ще вшановуємо ікони Ісуса Христа, Богородиці, святих.

Того часу шанування ікон деякі віруючі вважали ідолослужінням. Насправді ми нікому іншому не служимо, а тільки Єдиному в Тройці Богові. Хто вшановує ікону, той через ікону поклоняється першообразу. Таким чином, ніяк не можна відокремлювати шанування ікони від шанування того, хто на ній зображується. Те й друге перебувають у єдності, подібно як шана, що віддається царському посланцеві, нероздільна з шаною, що віддається самому цареві.

За імператора Лева Вірменина єресь іконоборства відновилася. Імператор викликав до себе ігуменів усіх монастирів, аби перетягнути на свій бік. У числі покликаних був і преподобний Микита, який твердо відстоював православне сповідання. За його прикладом залишилися вірні шануванню святих ікон усі ігумени. Їх кинули до в’язниці, а імператор і лжепатріарх Феодот вирішили вдатися до хитрощів. В’язням запропонували свободу в шануванні образів, якщо ті причастяться у Феодота. На благання інших сповідників Микита пішов у храм, де спеціально були виставлені ікони. Там він разом з іншими в’язнями причастився. А коли всі повернулися в монастир, виявили: нічого у ставленні до них не змінилося на краще. Тоді Микита розкаявся у своєму вчинку, повернувся до Константинополя і почав безбоязно викривати іконоборчу єресь. Спроби імператора переконати преподобного результатів не дали. Шість років, до смерті Лева Вірменина, Микита провів в ув’язненні. За цей час у голоді й скорботах Божий угодник звершив чимало чудес. За молитвами преподобного звільнили двох бранців фрігійського царя, троє мандрівників, яких поминав праведник, врятувалися після корабельної аварії.

Отож, ми шануємо цього угодника насамперед за стійкість духу і вміння вести свою паству до спасіння, а також за захист православ’я, яке потерпало в ті часи від іконоборства, і прохаємо нині: «Преподобний Микито Сповіднику, моли Бога за нас».

Волин. єпарх. відом.– 2012.– № 4 (89)

16 квітня 2021 р.
Архів статей
Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери