Із відповідей митрополита Луцького і Волинського Михаїла у прямому ефірі передачі Волинського телебачення «Що каже священик» 3 травня 2013 року
– Ваше високопреосвященство, багато людей прагнуть освятити паски ще в суботу: в кожного свої причини. Але, можливо, варто зменшити кількість таких освячень, аби люди все-таки йшли вночі, на великодню Всенічну?
– Причина освячення пасок у суботу така: коли церков було мало або священнослужитель мав декілька парафій, не міг освятити страви в один день. Тому була така вимушена потреба – визначати й інший день освячення. Який день? Понеділок – із запізненням, тому рішенням церковної влади дозволили і в суботу освячувати. Хтось і не може вистояти все пасхальне богослужіння (не менш як чотири години). Такі люди можуть освятити паску наперед, раніше, але важливо, щоб спожили в пасхальний день, коли радість повна в усіх, і стаєш учасником цієї пасхальної радості.
– Дехто кладе у великодній кошик навіть спиртне. Чи варто так робити?
– Є люди, які бажають, щоб освятилося все, що мають вдома, і готові кошик такий, достатньо великий, наповнювати всім тим. Але за церковною традицією освячується паска, освячуються м’ясні страви, освячуються яєчка, а все решта – за бажанням самих людей: хтось масло і хрін кладе, там багато чого… Щодо спиртного: в цьому немає потреби. І головне, щоб людина, святкуючи Пасху, споживаючи їжу, розуміла, що вона святкує, – вона святкує Воскресіння Христове. Не треба святкувати Воскресіння такою мірою, щоб аж втратити образ і подобіє Боже. Інколи вже на кінець пасхального дня люди себе ведуть неадекватно. Тому в усьому повинна бути стриманість, щоб не нашкодити самому собі. Тим паче, що люди постилися. Навіть коли розговляються, треба мати стриманість. Постійно треба мати стриманість, зберігаючи своє фізичне здоров’я, щоб якимись тілесними справами не затьмарювати духовну радість, яку святкуєм.
– Після Великодня починається поминальна седмиця. Як правильно поминати? Буває, на кладовищах влаштовують гулянки, застілля.
– Ми не те що не заохочуєм, – не дозволяємо на могилах покійних гулянки. Прийшли пом’янути покійних і там же можуть на могилі заснути, бо перебрали спиртного. Людина повинна прийти на цвинтар і помолитися, сповістивши покійному про Воскресіння Христове, віруючи в те, що Христос воістину воскрес та свого часу воскресить тих, біля могил кого ми стоїмо і молимось. Ось це найважливіше. В усьому іншому немає потреби. Залишають паски, залишають яєчка на могилі – раніше то було своєрідне подаяння: убогі ходили по могилах, збирали і харчувалися. Цей звичай прийшов із язичництва. Але в Християнстві краще живій людині віддати паску, аніж поставити, «бо хтось, можливо, візьме». Тому, якщо бажаєте залишити щось на могилах своїх рідних, – віддайте краще тим живим, які в цьому мають потребу.
– Коли могилки рідних розкидані в різних місцях, не вдається одного дня відвідати їх усі, як тоді чинити?
– В першу чергу провідати ті, які близько тебе, а в храмі помолитися за тих, чиїх могил неможливо відвідати.
– Словами «Христос воскрес!» вітаються 40 днів. Чому так?
– Число 40 – певною мірою священне: 40 днів Ісус постився, і на 40-й день вознісся... На ознаку того, що Він був на землі, ми всіх вітаєм цими словами і всім розказуєм, що ось Христос серед нас, Він воскрес. А коли вже відбулося свято Вознесіння, то вітаємось просто прославляючи Бога.
