Мучеників Євлампiя та Євлампiї (303–311). Святителя Амфілохiя, єпископа Володимиро-Волинського (1122). Собор волинських святих. Мученика Феотекна (III–IV). Преподобного Вассіана (V). Преподобного Феофіла, сповідника (VIII)...
«Поясніть, владико…»
Із відповідей митрополита Луцького і Волинського Михаїла у прямому ефірі передачі Волинського телебачення «Що каже священик» 3 травня 2013 року
– Ваше високопреосвященство, багато людей прагнуть освятити паски ще в суботу: в кожного свої причини. Але, можливо, варто зменшити кількість таких освячень, аби люди все-таки йшли вночі, на великодню Всенічну?
– Причина освячення пасок у суботу така: коли церков було мало або священнослужитель мав декілька парафій, не міг освятити страви в один день. Тому була така вимушена потреба – визначати й інший день освячення. Який день? Понеділок – із запізненням, тому рішенням церковної влади дозволили і в суботу освячувати. Хтось і не може вистояти все пасхальне богослужіння (не менш як чотири години). Такі люди можуть освятити паску наперед, раніше, але важливо, щоб спожили в пасхальний день, коли радість повна в усіх, і стаєш учасником цієї пасхальної радості.
– Дехто кладе у великодній кошик навіть спиртне. Чи варто так робити?
– Є люди, які бажають, щоб освятилося все, що мають вдома, і готові кошик такий, достатньо великий, наповнювати всім тим. Але за церковною традицією освячується паска, освячуються м’ясні страви, освячуються яєчка, а все решта – за бажанням самих людей: хтось масло і хрін кладе, там багато чого… Щодо спиртного: в цьому немає потреби. І головне, щоб людина, святкуючи Пасху, споживаючи їжу, розуміла, що вона святкує, – вона святкує Воскресіння Христове. Не треба святкувати Воскресіння такою мірою, щоб аж втратити образ і подобіє Боже. Інколи вже на кінець пасхального дня люди себе ведуть неадекватно. Тому в усьому повинна бути стриманість, щоб не нашкодити самому собі. Тим паче, що люди постилися. Навіть коли розговляються, треба мати стриманість. Постійно треба мати стриманість, зберігаючи своє фізичне здоров’я, щоб якимись тілесними справами не затьмарювати духовну радість, яку святкуєм.
– Після Великодня починається поминальна седмиця. Як правильно поминати? Буває, на кладовищах влаштовують гулянки, застілля.
– Ми не те що не заохочуєм, – не дозволяємо на могилах покійних гулянки. Прийшли пом’янути покійних і там же можуть на могилі заснути, бо перебрали спиртного. Людина повинна прийти на цвинтар і помолитися, сповістивши покійному про Воскресіння Христове, віруючи в те, що Христос воістину воскрес та свого часу воскресить тих, біля могил кого ми стоїмо і молимось. Ось це найважливіше. В усьому іншому немає потреби. Залишають паски, залишають яєчка на могилі – раніше то було своєрідне подаяння: убогі ходили по могилах, збирали і харчувалися. Цей звичай прийшов із язичництва. Але в Християнстві краще живій людині віддати паску, аніж поставити, «бо хтось, можливо, візьме». Тому, якщо бажаєте залишити щось на могилах своїх рідних, – віддайте краще тим живим, які в цьому мають потребу.
– Коли могилки рідних розкидані в різних місцях, не вдається одного дня відвідати їх усі, як тоді чинити?
– В першу чергу провідати ті, які близько тебе, а в храмі помолитися за тих, чиїх могил неможливо відвідати.
– Словами «Христос воскрес!» вітаються 40 днів. Чому так?
– Число 40 – певною мірою священне: 40 днів Ісус постився, і на 40-й день вознісся... На ознаку того, що Він був на землі, ми всіх вітаєм цими словами і всім розказуєм, що ось Христос серед нас, Він воскрес. А коли вже відбулося свято Вознесіння, то вітаємось просто прославляючи Бога.
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Капеланська служба єпархії
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Маневицький деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бонис Іван, протоієрей
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Вронський Олександр, священик
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Зеленко Іван, протоієрей
- Клочак Василь, протоієрей
- Кованський Артем, священик
- Константин (Марченко), архімандрит
- Коць Сергій, протоієрей
- Лазука Микола, протоієрей
- Левковець Іван, протоієрей
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лівончук Сергій, священик
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Пушко Віктор, протоієрей
- Ротченков Андрій, священик
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Семенюк Іван, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цап’юк Микола, протоієрей
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Черенюк Ярослав, священик
- Шняк Василь, протоієрей
- Коць Микола, архідиякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Гребенюк Віктор
- Савчук Лариса