Похвала Пресвятої Богородиці (субота акафісна). Преподобного Феодора Трихини. Святителів Григорiя (593) й Анастасiя Синаїта (599), Патрiархiв Антіохiйських. Преподобного Анастасiя, ігумена Синайської гори (695). Мученика немовляти Гавриїла Бєлостоцького (1690)...
4 квітня – мучениці Дросиди, дочки царя Траяна
98-го року після Різдва Христового римську державу очолив цезар Траян. Його владарювання – це пік римської могутності, імперія під орудою цього визначного полководця досягла найбільших розмірів: залізні когорти завоювали Вірменію, дійшли до Каспійського моря й Перської затоки, приборкали непокірних даків (предків румун)і загарбали частину слов’янських земель – на Поділлі й досі видніються Траянові вали, якими завойовники намагалися оточити свої володіння. У Римі на відзнаку цих перемог було зведено монумент – колону Траяна, на якій зобразили всі тріумфи римської зброї.
Ім’я Траян по-латині означає «троїчний». Але не в істинного Бога, у Трійці єдиного, вірував Траян, а в безліч богів і божків тогочасної греко-римської релігії. То був час, коли обожествляли вже й самого імператора, в якого нібито втілюється дух самого Юпітера.
І от у такого батька була дочка християнка. Щоправда, в Ісуса вона вірувала таємно і ще не була охрещена. Хоча, здавалося б, чого не вистачало першій панні величезної імперії: служниці, розкішні шати, лестощі придворних... Проте царівна обрала небезпечну долю.
104 року Траян поновив гоніння на християн, причому часто тіла вбитих лишалися непохованими на пострах іншим. П’ять дів-християнок – Аглаїда, Аполлінарія, Дарія, Мамфуса і Таїсія – взяли на себе подвиг хоронити тіла одновірців. Довідавшись про це, Дросида попросилася піти з ними. Але сторожа, виставлена біля небіжчиків, схопила їх і кинула до в’язниці. Довідавшись про це, Траян велів утримувати свою дочку окремо, надіючись, що вона «одумається». Її ж подруг було спалено в мідноплавильній печі.
Проте всі гоніння не зменшували кількості християн, а лише помножували їхнє релігійне стремління: багато хто прагнув мученицького вінця. Імператор повелів вибити на тій печі такі слова: «Ті, що поклоняються Розіп’ятому, позбавте себе великих мук – принесіть жертви богам». Але християни, навіть досі таємні, сміливо визнавали свою віру і йшли на смерть. Дізнавшись про це, Дросида вирішила наслідувати їх приклад і прийняти мученицьку кончину за Христа. Скориставшись тим, що сторожі заснули, вона вибралася з тюрми і, не мавши зв’язку з християнами, переховуючись, вирішила хрестити сама себе (напевно, не знавши, що можливе «хрещення кров’ю», тобто мученицька смерть зараховується як хрещення). Вона вчинила, як розуміла: тричі занурилась у якусь річку зі словами «Хрещається раба Божа в ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь». Потім царівна Дросида провела сім днів у посту й молитві. У цей час її розшукали християни і вона все розповіла їм. По тому пішла у місто до тієї розжареної печі й так скінчила земне життя.
Це приклад для нас, православні, як слід ставитися до віри. Мученице Дросидо, моли Бога за нас!
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Капеланська служба єпархії
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Маневицький деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бонис Іван, протоієрей
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Вронський Олександр, священик
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Зеленко Іван, протоієрей
- Кованський Артем, священик
- Константин (Марченко), архімандрит
- Лазука Микола, протоієрей
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лівончук Сергій, священик
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Пушко Віктор, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Семенюк Іван, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Черенюк Ярослав, священик
- Шняк Василь, протоієрей
- Коць Микола, архідиякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Гребенюк Віктор
- Савчук Лариса