Волинська Епархія Української Православної Церкви
Київського Патріархату
офіційний сайт
Головна СтаттіДруга неділя Великого посту. Вшанування святителя Григорія Палами
Статті

Друга неділя Великого посту. Вшанування святителя Григорія Палами

Віталій КЛІМЧУК Святитель Григорій Палама, архієпископ Солунський

Святитель Григорій Палама, архієпископ Солунський, був родом з Малої Азії (теперішня Туреччина). На початку XIV ст., під час одного з турецьких нашесть, родина Григорія переїхала до Константинополя. Невдовзі батько праведника став великим сановником при дворі візантійського імператора Андроника II Палеолога. Після раптової смерті батька Григорій був узятий ним на виховання. Отримавши прекрасну освіту, юнак відмовився від кар’єри державного службовця і в 1316 р. пішов на святу гору Афон. Шлях подвижника Григорій розпочав під керівництвом преподобного Никодима Ватопедського. Рік по тому йому явився у видінні святий апостол Іоан Богослов і обіцяв своє заступництво.

Прагнучи до духовної досконалості, Григорій у 1321 р. оселився в невеликій самітницькій обителі Глосія. Її настоятель навчав юнака зосередженої молитви – «ро’зумного діяння». Ця практика, що вимагала усамітнення та безмовності, отримала назву ісиха’зм (у перекладі з грецької – «тиша, мовчання»), а її послідовники почали називатися ісихастами. Майбутній святитель цілковито пройнявся духом ісихазму, прийнявши його як основу життя.

У 1326 р. через загрозу нападу турків Григорій перебрався у Солунь (Фессалоніки), де був рукоположений у сан священика. У 1331 р. праведник знову віддалився на Афон. Через два роки він був призначений ігуменом Есфігменського монастиря. А ще через три – повернувся у скит святого Савви, де зайнявся богословськими трудами.

Близько 1330 р. до Константинополя прибув умілий і дотепний оратор чернець Варлаам. Певний час він викладав у місцевому університеті, а потім поїхав на Афон. Там познайомився з іси­хас­тами й на підставі догмату про непізнаваність природи Божої оголосив розумне діяння… єрессю.

На прохання афонських ченців святитель Григорій письмово виклав свої богословські докази. На Константинопольському Соборі 1341 р. у храмі Святої Софії відбувся диспут святителя Григорія Палами з Варлаамом. Собор ухвалив положення Григорія про те, що Бог, недоступний у Своїй сутності, виявляє Себе в енергіях, звернених до світу і доступних сприйняттю, як фаворське світло, проте нечуттєвих і нестворених. Учення Варлаама було засуджене як єресь, а сам він – підданий анафемі.

Однак суперечки між паламітами й варлаамітами на цьому не скінчилися. У 1344 р. святитель навіть був відлучений від Церкви й ув’язнений. Через три роки, зі зміною патріарха, Григорія звільнили та піднесли в сан архієпископа Солунського. В 1351 р. Влахернський Собор урочисто засвідчив православність його віровчення.

Під час однієї з поїздок до Константинополя корабель Григорія захопили турки, архієпископа продали як бранця. Але й тоді святитель невтомно продовжував проповідь християнської віри. Тільки за три роки до смерті праведник зміг повернутися у Солунь.

Григорій Палама був канонізований у 1368 р.

Волин. єпарх. відом.– 2014.– № 3 (112)

4 березня 2018 р.
Архів статей
Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери