Укладення Завіту між Богом і Ноєм

«І сказав Бог Ною і синам його з ним: ось, Я укладу завіт Мій з вами і з нащадками вашими після вас, і з усякою душею живою, що з вами, із птахами і з худобою, і з усіма звірами земними, які у вас, з усіма, що вийшли з ковчега, з усіма тваринами земними; укладу завіт Мій з вами, що не буде більше знищена всяка плоть водами потопу, і не буде вже потопу на спустошення землі» (Бут. 9:8–11).

Нарешті відбулося те, що Бог обіцяв Ною, коли наказував йому будувати ковчег. Нарешті Ною дається завіт. Ной отримав знання про всесвітню історію, бо йому про це сказав Усевишній. І після цього Ной вступив у завіт, тобто союз, із Богом.

Біблеїст Євген Авдєєнко пише, що до свого втілення Господь говорив про таємниці всесвітньої історії з трьома праведниками: Ноєм, Іовом та Даниїлом. Це три праведники з різних світових епох: Ной – батько народів, Іов – жив в епоху патріархів до Мойсея; Даниїл – єврей часів вавилонського полону. Сповіщення їм відбувалися складною мовою, символічні, тому, що таємниця спасіння до певної пори мала залишитися недоступною для диявола, ворога роду людського – упалого ангела, який зберіг свій ангельський розум. Ной, Іов і Даниїл через свою виняткову особисту обдарованість і праведність могли якось зрозуміти те, що залишилося прихованим для ангельського розуму. А для нас це вже відкрито і відкривається постійно, тому що сутність богослужіння в Новому Завіті – це жертвоприношення, в якому проживаємо таємницю світової історії.

Після гріхопадіння людина була видалена з Раю, щоб жити на землі, де є смерть, – жити в історії. Іншого шляху, щоб повернутися в Рай, не було. До часу Боговтілення херувими охороняли таємницю історії спасіння Богом людини. Справа спасіння відбулася як центральний момент історії. Кінець же історії настане, коли людство тілесно побачить Рай після загального воскресіння.

Тому Ной отримав це і був прийнятий у завіт, непорушний договір зі Всевишнім.

Завіт із Ноєм – це образ майбутнього Нового Завіту. Зміст завіту з Ноєм, якщо розуміти власне договірну частину, – дуже бідний: ти врятований і більше потопу не буде. Завіт із Ноєм сам по собі незрозумілий, це символ іншого, який називається «Новий Завіт». А що таке символ? Це ніби місток у густій імлі. Одна частина стоїть на цьому боці, ми її бачимо, інша частина – на іншій стороні, ми її не бачимо. Такою є, наприклад, ікона. Ми бачимо зображення, але на що воно вказує? На те, чого ми не бачимо, але чому поклоняємося чи вшановуєм. І ось ми розуміємо символ остільки, оскільки можемо зазирнути на іншу сторону. Основний зміст символу в тому, на що він вказує. Основний зміст завіту з Ноєм у тому, на що він вказує.

У цьому розділі йдеться про відновлення того союзу, який Господь благословив укласти з Ноєм ще перед потопом (Бут. 6:18). Але тепер цей завіт проголошується ще урочистіше і ширше: раніше він був тільки особистим союзом Бога з праведним Ноєм («з тобою»); тепер у нього входять і все сімейство Ноя «з вами», і все їхнє майбутнє потомство, і навіть світ тварин.

Не розумієте деяких місць у Святому Письмі? Бажаєте ґрунтовних пояснень окремих цитат із Біблії?
Звертайтесь до редакції: 43025 Луцьк, Градний узвіз, 1; (0332) 72-21-82; [email protected]

Волин. єпарх. відом.– 2017.– № 2 (147)