Священномученика Василія, єпископа Амасійського (бл. 322). Праведної Глафiри, дiви (322). Преподобного Йоаникiя Дiвиченського (ХІІІ, Серб.)...
Ніч проти Валентина
Здалеку лунали вибухи святкового феєрверка. Іскри летіли, наче довгі викручені зміюки. Падали додолу відривно, із запалом. Нічне небо здригалося від неприродної шумряви. Аж зорі притихли, ховаючись за хмарами...
Ірина не спала. Не те що не могла заснути. Ні, вона б із радістю, очі самі злипаються. Але Семенкові ніяк не спиться. Він ще маленький. Не знає, що то ніч, не відає, що таке день. Відчуває лиш приємний дотик матінки, краплинки пахучого молока, присмак якого вже розрізняє. А мамі важко. Лишень місяць минув після пологів. Не тішить і свято. Теж вигадали свято, гадала собі. Що таке день Валентина? День закоханих. А що то таке? Хіба кохання – спектакль, що виставляється напоказ. Ні, любов – це щось потаємне, інтимне, святе.
Як вона любить свого синочка! І як кохає свого Петруся – люблячого, щирого, справжнього чоловіка. То він порятував її тоді, коли хотіла позбутися своєї кровинки на другому місяці вагітності. Пригнічення й відчай ніяк не полишали її. Батьки далеко, роботи немає, освіти належної теж. Як жити, як дати раду? Чоловік, звісно, щось там заробляє, але чи вистачить на всіх його невеличкого заробітку? Чи вдасться прогодувати дитину, одягти, вивчити? Такі думки непокоїли постійно. Доти, доки не наважилася на гріх. Знала, що це страшно, що можуть бути невтішні наслідки. Не вистачило рішучості зробити це наодинці, якось сповістила Петра про своє рішення. А той... Несподівано для Ірини не накричав, не звинуватив, а навпаки – зрадів і втішив. Не переймайся, сказав, Бог дав нам це дитя, дасть сили й вигодувати.
До того Ірина не думала про Бога, не ходила й до церкви, хіба один чи два рази на рік для годиться. А тепер – дякує Йому, що послав такого сильного духом чоловіка, який навчив щиро молитися й щонеділі ходити на Службу. Якби не він – не було б ні сина, ні її. Загубивши життя, сама ходила б як нежива.
Тому хоч і бухкає надворі, й очі заплющуються, однак тихеньке схлипування синочка й легенька посмішка на устах сплячого чоловіка – ось те жадане і справжнє почуття любові, за яке варто трішки потерпіти. Бо ця любов – не на показ...
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Капеланська служба єпархії
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Маневицький деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бонис Іван, протоієрей
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Вронський Олександр, священик
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Зеленко Іван, протоієрей
- Кованський Артем, священик
- Константин (Марченко), архімандрит
- Лазука Микола, протоієрей
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лівончук Сергій, священик
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Пушко Віктор, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Семенюк Іван, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Черенюк Ярослав, священик
- Шняк Василь, протоієрей
- Коць Микола, архідиякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Гребенюк Віктор
- Савчук Лариса