Мучеників Марка, єпископа Арефусiйського, Кирила, диякона, та iнших багатьох (бл. 364). Преподобного Йоана, пустельника (IV). Святителя Євстафiя, сповідника, єпископа Вифинiйського (IX)...
12 грудня – день пам’яті святителя Спиридона, єпископа Тримифунтського
Чудотворець народився в кінці III століття на острові Кіпр. Про його життя відомостей збереглося мало. Знаємо, що він був пастухом, мав дружину та дітей. Багато коштів віддавав на потреби ближніх. За це Господь нагородив його чудодійним даром: він зціляв невиліковно хворих і виганяв бісів.
Спиридон – подвижник IV століття, брав участь у Першому Вселенському соборі. Силою своєї віри переконував високоосвічених філософів-аріан. Вразив усіх дивом, підтверджуючи правдивість догмату про Трійцю: стиснув у руці цеглину – і тієї ж миті з неї вийшли вогонь та вода, а в його руці залишилась глина. «Так і в Трійці, – промовив тоді святитель, – Три Іпостасі, але Єдине Божество».
Після смерті дружини, за царювання імператора Константина Великого (306–337), він був обраний єпископом міста Тримифунта. В архієрейському сані не змінив свого способу життя, поєднуючи пастирське служіння зі справами милосердя.
Святитель з великою любов’ю піклувався про свою паству. За його молитвою посуха змінювалася рясним животворним дощем, а безперервні дощі – теплою та сухою погодою. Також зцілялися хворі, виганялися демони.
Одного разу до нього прийшла жінка з мертвою дитиною на руках, просячи заступництва святого. Помолившись, Спиридон повернув немовля до життя. Мати ж, приголомшена радістю, впала мертвою. Але молитви угодника Божого повернули життя і матері.
Відомий із житія святителя і такий випадок. Якось він зайшов у порожню церкву, звелів запалити лампади та свічки й розпочав Богослужіння. Проголосивши «Мир усім!», він з дияконом почув у відповідь зверху безліч голосів, які виголосили: «І духові твоєму». На кожній єктенії невидимий хор співав «Господи, помилуй». З церкви долинали співи й до неї почали поспішати люди. У міру того як вони наближалися до храму, дивний спів усе більше і більш наповнював їхній слух і тішив серця. Але коли вони увійшли до церкви, то не побачили нікого, крім єпископа з кількома служителями, й не чули вже більше небесного співу.
У святого був звичай із зібраного врожаю одну частину роздавати бідним, а іншу – віддавати нужденним у борг. Сам він особисто нічого не давав, а просто показував вхід у комору, де кожен міг узяти, скільки потрібно, а потім повернути таким же чином, без перевірки та звіту.
Господь відкрив угоднику наближення його кончини. Останні слова святого були про любов до Бога та ближніх. 348 року під час молитви святитель Спиридон представився до Господа. Тіло було віднайдено нетлінним. Поховали його в храмі на честь святих апостолів у м. Тримифунті. В середині VII ст. мощі перенесли в Константинополь, а в 1453 році – на острів Керкіра в Іонічному морі (грецька назва – Корфу). Тут, в однойменному місті й донині вони зберігаються в храмі його ймення. П’ять разів на рік на острові здійснюється урочисте святкування пам’яті святого Спиридона.
В Україні у селищі Кореїз (Крим) є пам’ятник святителю Спиридонові Тримифунтському, відкритий 25 грудня 2012 року.
Частки мощей Св. Спиридона є у Львові – в церкві Йоана Золотоустого (колишній костел Серця Ісусового), а також у Бориславі – у храмі Св. Анни.
В історії Церкви святитель Спиридон вшановується разом зі святителем Миколаєм, архієпископом Мирлікійським. Його ім’я як особливо шанованого угодника постійно згадується під час водосвятного молебню.
Мощі святого Спиридона залишаються невичерпним джерелом зцілень. У 2009 році його нетлінну правицю привозили з грецького острова Керкіра до України, тож сотні тисяч українців мали змогу особисто переконатися у чудодійній допомозі цього великого святителя.
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Капеланська служба єпархії
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Маневицький деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бонис Іван, протоієрей
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Вронський Олександр, священик
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Зеленко Іван, протоієрей
- Кованський Артем, священик
- Константин (Марченко), архімандрит
- Лазука Микола, протоієрей
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лівончук Сергій, священик
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Пушко Віктор, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Семенюк Іван, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Черенюк Ярослав, священик
- Шняк Василь, протоієрей
- Коць Микола, архідиякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Гребенюк Віктор
- Савчук Лариса