Преподобного Йоана, учня преподобного Григорiя Декаполiта (820–850). Мучеників Вiктора, Зотика, Зинона, Акиндина i Северіана (303). Святителя Косми, сповідника, єпископа Халкидонського, i преподобного Авксентiя (815–820). Мученика Йоана Нового з Янiни (1526)...
Ікона «Свята Катерина»
Свята Катерина. ХVІІІ ст. Полотно, олія. Походить із церкви Покрови Богородиці с. Дорогиничі Локачинського району. Зберігається у Музеї волинської ікони.
Одна з найбільш шанованих святих християнського світу Катерина, згідно з житієм, народилась в кінці ІІІ ст. в Олександрії Єгипетській у сім’ї римського намісника царя Ксантоса. Царівна виділялася серед ровесниць красою й освіченістю, була знайома з творами Гомера, Вергілія, Платона. Під впливом своєї матері, таємної прихильниці християн, вона прийняла Хрещення. У часи правління імператора Максиміана, на початку IV ст., Катерина засудила шанування ідолів та виступила проповідницею християнської віри, за що була ув’язнена. Вже перебуваючи в тюрмі, терпимістю та добротою навернула до Християнства імператрицю Августу і двісті воїнів, котрі її охороняли. Всі вони були страчені. Перетерпівши численні муки, Катерина загинула під мечем. Її мощі були знайдені ченцями Синайського монастиря у VI ст. Синайський монастир з ХІ ст. став називатися її іменем як свідчення покровительства святої. Первісно поширення культу та іконографія угодниці, як у католицькій Європі, так і на православному Сході, було пов’язане із діяльністю тієї древньої обителі, в якій зберігалися найдавніші образи Катерини.
На Русі її зображення з’являються ще в домонгольський період.
Однак поширення шанування святої Катерини і, відповідно, її ікон на Україні починається не раніше початку XVIII ст. і, вірогідно, пов’язане як з впливом західноєвропейської іконографії, так і зі зближенням з Росією. Адже саме там угодниця вважалась покровителькою царської родини, особливо імператриць. Розквітом шанування великомучениці стає середина XVIII ст., коли на Україні поширюються гравюри й естампи з її зображенням. Проте волинські іконописці не часто звертались до зображення угодниці.
Ікона «Свята Катерина» з с. Дорогиничі представляє творчість маляра, який був типовим представником народної течії сакрального мистецтва Волині. Катерина у виконанні невідомого автора є втіленням дівочої краси і чистоти. Відповідно до західної живописної манери, вона зображена на тлі скромного пейзажу в позі задуми та спокою. Водночас, за візантійською традицією, автор представив її в одежах червоно-синьої гами, що, відповідно, символізують кров святої, пролиту за віру християнську, та ідею небожительства. На голові – корона як підтвердження шляхетного походження великомучениці.
Твір наповнений деталями, які мають відношення до житійної історії Катерини. Увага акцентується на мучеництві святої, тому поряд з нею зображено знаряддя тортури – колесо з вістрями, яке мало розтерзати тіло Катерини. Житіє розповідає, що ангели зруйнували його, уламки колеса розлетілися у різні сторони, тож один з них зображений біля ніг діви. У лівій руці вона тримає зелену пальмову гілку, яка є атрибутом мучениці та символізує перемогу християнської віри над смертю. Її голову під короною прикрашає невеликий вінок з червоно-білих троянд – біблійний символ, який підтверджує перенесені нею страсті. Він є уособленням майбутньої слави: «... І коли з’явиться Пастиреначальник, ви одержите нев’янучий вінець слави» (1 Пет. 5:4).
Колірна гама ікони стримана та вишукана, фарби, якими прописано тло, – світлі й ніжні, вони особливо контрастують із яскравими барвами вбрання.
У народі великомучениця Катерина вважається покровителькою шлюбу, наречених, породіль. У західноєвропейській традиції вона вважалася покровителькою юнацтва, що навчається, а також – покровителькою «старих дів», незаміжніх дівчат старше 25 років, які сподіваються знайти собі гідну пару.
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Капеланська служба єпархії
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Маневицький деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бонис Іван, протоієрей
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Вронський Олександр, священик
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Зеленко Іван, протоієрей
- Кованський Артем, священик
- Константин (Марченко), архімандрит
- Лазука Микола, протоієрей
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лівончук Сергій, священик
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Пушко Віктор, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Семенюк Іван, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Черенюк Ярослав, священик
- Шняк Василь, протоієрей
- Коць Микола, архідиякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Гребенюк Віктор
- Савчук Лариса