
Преподобного Патапiя (VII). Апостолів вiд 70-ти: Сосфена, Аполлоса, Кифи, Тихика, Єпафродита, Кесарiя та Онисифора (І). Мучеників 62-х iєреїв та 300 мирян, в Африцi вiд арiан потерпiлих (477). Мучениці Анфiси в Римi (V)...
Це свято, що належить в Українській Церкві до великих, а в народі нашому – до найшанованіших, мало відоме, а то й зовсім не відоме в Православ’ї поза Руссю. Причин цього явища нині дошукатися трудно, та й саме походження торжества окутане пеленою часу. Але ймовірно, що його поява так чи інакше пов’язана з нашою Вітчизною.
За однією з версій, 860 року руське воїнство на чолі з київським князем Аскольдом ледь не взяло приступом столицю Візантійської імперії Царгород. І тільки ревне моління греків до Господа і заступництво Діви Марії врятувало його. Матір Божа наче покрила це місто Своїм захистом – чи то густим туманом, чи ще якимось чином не дала нападникам звоювати величні мури. За іншим переказом, на самого Аскольда найшла сліпота, і він позбувся її, там-таки прийнявши нову віру. З ним увійшла в хрест частина бояр і дружинників. Тож це явище історики називають «першим охрещенням Русі», яке однак не стало загальним і міцним (а охрещення за князя Володимира – «другим»). У руському літописанні цей факт є найранішою датованою подією, тож її в певному розумінні вважають «початком вітчизняної історії».
За іншою версією передання, усе сталося 910 року, і за одними джерелами завойовниками були сарацини, за іншими – ті ж таки руси. Тоді у Влахернському храмі Царгорода проходило велике моління за відвернення ворогів. Під час тої служби старцеві Андрію, родом зі Слов’янщини, та його учневі Єпифанію було видіння: Богородиця тримала омофор (смугу тканини, що символізує духовну владу), або ж покрову, над християнським людом. Це знамення наснажило оборонців, і місто вистояло.
Гадають, що така подія дала поштовх до написання особливої молитви, яка лягла в основу акафістів. Оскільки створення акафістів таким чином пов’язене з Руссю, то ці духовні гімни так міцно прижилися в нас, стали улюбленими в нашому народі, акафісна творчість у нас розквітла як ніде, а поза Руссю ці служби поширились дуже мало.
Також із цими фактами далекої минувшини можна пов’язати особливе шанування і свята Покрови Богородиці в Україні. Через те, що на Запорізькій Січі, на Хортиці, стояла Покровська церква і найдорожчою реліквією був образ Покрови, празник став днем нашого війська, зокрема УПА.