Волинська Епархія Православної Церкви України Офіційний сайт
Головна СтаттіХолмська чудотворна ікона Богородиці
Статті

Холмська чудотворна ікона Богородиці

Світлана ВАСИЛЕВСЬКА, Ангеліна ВИГОДНИК, провідні наукові співробітники Музею волинської ікони Холмська чудотворна ікона Богородиці

Кінець ХІ ст. Візантія. Дерево (кипарис), левкас, темпера, золото, срібло, золочення, емалі. Зберігається у Музеї волинської ікони. Реставратор А. Квасюк.

Холмський чудотворний образ Богородиці з Дитятком – один із найдавніших у світі богородичних образів, унікальна пам’ятка візантійського мистецтва константинопольського письма. За церковними легендами, це одна з апостольських ікон, принесена в Русь-Україну ще за часів князя Володимира.

Реліквія належить до іконографічного типу «Дексіократуса» (грец. Праворучиця), в основі якого – уподібнення Богоматері до скинії, тобто церкви, де Христос як Первосвященик править Літургію та приносить Самого Себе у жертву за людські гріхи. Напівлежача поза Спаса символізує заколихування Його Матір’ю як дитини й одночасно опла­ку­вання Його як сина, Який прийняв мученицьку смерть. Ісус Христос правицею благословляє, у лівій руці тримає білий сувій – символ християнського віровчення.

З ХІІІ ст. ікона знаходилась у Холмі, столиці Волинсько-Галицького князівства, де прославилась багатьма чудесами. З нею пов’язано імена видатних історичних постатей України, Росії, Польщі – князя-короля Данила Галицького, російського імператора Олександра ІІІ, польського короля Яна-Казимира.

У XVII ст. холмський греко-католицький єпископ Яків (Суша) видав книгу «Фенікс…», у якій описується ікона та більш як сімсот чудес порятунку і зцілень людей після молитви біля неї. Виявляючи найбільшу пошану до Холмської ікони Богородиці, на її честь християни влаштовували величні святкування, кріпили до неї особисті дарунки – вотиви, дорогоцінні прикраси, з яких пізніше неодноразово викарбовували коштовні ризи, жодні з яких, на жаль, не збереглися. У 1765 р. спеціальним указом папи Римського Климента ХІІ ікона була визнана чудотворною і коронована двома золотими вінцями.

Найдраматичнішим в історії реліквії стало ХХ ст. Під час Першої світової війни ікону вивезли з Холма до Москви, потім до Києва, де зберігали у Флорівському монастирі. Згодом, щоб уникнути конфіскації у період войовничого атеїзму, її розібрали на три окремі дошки і переховували у різних родинах. Тоді ж зникли срібні ризи ХІХ ст. У 1943 р. стараннями митрополита Іларіона (Огієнка) святиню повертають до Холма, де вона пробула до літа 1944 р. Після закінчення Другої світової війни для більшості віруючих доля ікони була незнаною. Не виключалася навіть версія, що вона згоріла у палаючому ешелоні. Сьогодні вже відомо, що понад п’ятдесят років образ таємно зберігала родина православного священика з Холма Гавриїла Коробчука, переселеного в Україну. У 2000 р. його дочка Надія Горлицька передала Холмську чудотворну ікону Богородиці до Волинського краєзнавчого музею. В умовах договору про передачу вказувалося, що ікона передається у довічне зберігання до музею, її буде відреставровано, надійно збережено та досліджено науковцями, вона перебуватиме у вільному доступі для прихильників усіх віросповідань.

За тисячолітню історію ікона стала святинею для православних, греко- і римо-католиків. Найновіші матеріали щодо вивчення давнього образа друкуються у наукових збірниках музею. На відреставрованій іконі відкрито автентичний живопис ХІ ст., якому притаманні духовна глибина та високий професійний рівень виконання. Реліквія вирізняється стилістикою, що тяжіє до елліністичної традиції, яка була з часом утрачена, тому Холмська ікона Богородиці домінує серед відомих найдавніших пам’яток сакрального мистецтва. Досліджено, що її написано на трьох кипарисових дошках темперними фарбами. На звороті зроблено напис «КИПАРИС», який, імовірно, відноситься до XVII ст. Образ прикрашають три прямокутні золоті й одна кругла срібна золочена пластини ХІІ–ХІІІ ст., оздоблені різноколірною перегородчастою емаллю.

За давньою традицією, у свято Різдва Богородиці (21 вересня) – день пошанування Холмського чудотворного образа – до ікони у музей організовуються особливо урочисті та велелюдні хресні ходи. Тут молилися Предстоятелі Церков, Президенти України, державні й політичні діячі, посли і консули багатьох країн, миряни і священнослужителі різних християнських конфесій України, Польщі, Росії, Білорусі, США, Канади, Австралії та ін.

З’явившись в Україні на межі тисячоліть, Холмська чудотворна ікона Богородиці стала символом істинності й непереможності віри, як Туринська плащаниця у Ватикані, Володимирська (Вишгородська) ікона Богородиці – у Росії, Ченстоховська (Белзька) – у Польщі.

Волин. єпарх. відом. – 2016. – № 9 (142)

21 вересня 2019 р.
Архів статей
Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери